*
*


CAPTCHA Image   Reload Image
X

Феміністичні маркери в романах В. Вулф.

дипломные работы, литература

Объем работы: 34 стр.

Год сдачи: 2005

Стоимость: 700 руб.

Просмотров: 620

 

Не подходит работа?
Узнай цену на написание.

Оглавление
Введение
Заключение
Заказать работу
Вступ
Розділ І
Фемінізм. Історія феміністичного руху
1.1 Біографічна парадигма творчих поглядів
Розділ ІІ
Розвиток феміністичної думки у творчості
В. Вулф
2.1 Перший період творчості
2.2 Другий період творчості
2.3 Третій період творчості
Висновки
Бібліографія
Творчість англійської письменниці Вірджинії Вулф ( 1882 – 1941 ) займає значне місце в історії сучасної англійської літератури. Творчість письменниці вражає своєю різноманітністю – дев”ять романів, феміністичні есе, критика, рецензії, біографія Роджера Фрая, літературні статті, статті про живопис, що постійно друкувалися у періодичних виданнях, щоденники та листи, більша частина котрих була опублікована після її смерті, - творчий доробок письменниці дає усі підстави говорити про Вірджинію Вулф як про одну з центральних постатей гуманітарної сфери початку ХХ століття, незважаючи на давні обвинувачення у вузькості її поглядів. Сучасна словесність та такий актуальний сьогодні фемінізм спонукають до того, щоб поглянути на творчість письменниці по-новому, переосмислити її творчі надбання у світлі цих питань. Якщо вдатися до порівняння постаті Вірджинії Вулф з іншими великими письменниками початку ХХ століття, то першу, без сумніву, її сучасники не готові були сприйняти, надто вже новаційною була вона для свого часу. Її розуміння суспільства, історії, місця людини у ній, - все це обмежено тими рамками, що їх письменниця сама і встановила. Не варто її звинувачувати у нерозумінні історії чи суспільства, – це далеко не так, просто вона мала свій погляд на те, що відбувалося у межах цього суспільства, просто головна роль соціальних та історичних сил у формуванні нової манери письма та нової словесності викликала у неї сумніви.
У творчості В.Вулф зійшлося багато характерних рис цілої епохи, але, незважаючи на це, вона зуміла зберегти свій неповторний голос, а це вже якість, властива великому письменникові.

У даній роботі творча постать В. Вулф розглядається під певним кутом зору: йдеться про феміністичні маркери у її романістиці, адже недарма письменниця посіла своє чільне місце в історії розвитку феміністичного руху. Власне цим і обумовлюється актуальність роботи.

На сьогодні фемінізм – це глобальне явище, оскільки він являє собою широке наднаціональне утворення,...
Ознайомившись із творчою спадщиною Вірджинії Вулф, можна з упевненістю сказати, що пистменниця є однією з найзначніших постатей ХХ століття, яка не втрачає свого значення і сьогодні через актуальніть порушених нею питань фемінізму, місця жінки в історії літератури. Були окреслені коди жіночого письма, відповідно до засад феміністичної критики, а також виписаний біографічно-світоглядний портрет цих кодів – В. Вулф.

Естетика самої письменниці формувалася поступово, феміністичні нотки посилюються з кожним етапом творчості Вірджинії Вулф: якщо у перший період спостерігаємо феміністичні погляди лише на якомусь підсвідомому рівні, на рівні інтуїтивному – тобто лише на рівні певних фраз-обмовок героїні чи її випадкових вчинках ( Рейчел, “Велика подорож”), то у наступних двох періодах творчості письменниці вони вже проступають явно, свідомо. У романі другого періоду “Місіс Деллоуей” вже спостерігаємо з”яву енергії жіночності з усіма її трансцендентними конотаціями. Вичитуємо у романі все те, що сучасна феміністична критика визнає ознаками жіночого письма: фемінологію пам”яті створену на основі спогадів, емоційну послідовність подій, героїня , місіс Деллоуей, позбавлена художньої виразності, вся увага приділена її відчуттям, переживанням, спогадам. У згаданому романі бачимо самотність героїні, а також антимілітаристські погляди письменниці, спогади про те, що світова війна може спалахнути через єдиний пістолетний постріл,- це показано письменницею на образі Септімуса Сміта за допомогою видінь, що його переслідують – світ як поле бою.
Яскравим романом третього періоду – “ Орландо” Вулф ніби передбачає ідеї сучасної західної феміністичної критики, втілюючи у своєму творі ідеї андрогінізму. Цей роман став пародією на біографічні опуси, котрі на думку Вулф – феміністки, найбільш повно відображають особливості чоловічого менталітету, з його раціоналістичністю і схильністю до логічного упорядкування життя.
Цей останній період творчості письменниці...

После офорления заказа Вам будут доступны содержание, введение, список литературы*
*- если автор дал согласие и выложил это описание.

Работу высылаем в течении суток после поступления денег на счет
ФИО*


E-mail для получения работы *


Телефон


ICQ


Дополнительная информация, вопросы, комментарии:



CAPTCHA Image
Сусловиямиприбретения работы согласен.

 
Добавить страницу в закладки
Отправить ссылку другу