Проект інтер\"єрів залів ресторану

ВСТУП

Серед багатьох стертих від багатого вживання „золотих думок” є одна: „Життя коротке – мистецтво вічне”. Майже кожен коли не будь чув цей вираз, проте не кожному вдається відмітити деяку надмірність, яка явно видає час: сама мовленнєва форма, що обірвана без потреби та у пориві дістатися бажаної мети, несе в собі слід епохи Дідро та Вальтера. Якщо звернутися до самого оригіналу, тобто до думки великого Гіппократу, і перевести її на російську мову повністю, то вийде суттєво інше: „Жизнь коротка, а искусство необъятно, неуловима надлежащая мера, опыт коварен, суждение трудно”.
Термін дизайн з\'явився в нашій країні недавно. До цього проектування речей назвалося художнім конструюванням, а теорія створення речей технічною естетикою. У перекладі з англійського \"дизайн\" означає малювання.
Це слово породило і похідні поняття: дизайнер художник-конструктор, дизайн-форма - зовнішня форма предмета й ін.
Диза́йн — це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтованого на досягнення найбільш повної відповідності створюваних об\'єктів і середовища в цілому можливостям і потребі людини, як утилітарним, так і естетичним.
Дизайн – це творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають і зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємозв\'язки, що перетворюють виріб у єдине ціле як із крапки зір споживача, так і з погляду виготовлювача. Дизайн прагне охопити всі аспекти навколишньої людини середовища, що обумовлене промисловим виробництвом. У середині ХХ століття в професійному лексиконі для позначення формоутворення в умовах індустріального виробництва вживалося поняття “індустріальний дизайн”. Тим самим підкреслювався його нерозривний зв\'язок із промисловим виробництвом і конкретизувалося багатозначність терміна дизайн. І багато трактатів по історії дизайну того часу в заголовках містили уточнюючі...

ВИСНОВОК

Усе, що оточує людину, впливає на її сприйняття, поводження і мислення. Середовище, у якіv живуть люди, є одним з найважливіших факторів, що формують світогляд. Оскільки людина проводить життя насамперед у штучному предметному середовищі, воно в першу чергу грає цю роль; і її образи мають велику силу психологічного впливу. Тому дуже важливо розуміти, почувати інтер\'ер. При розробці проекту інтер’єру ресторану «Happy End» було використано декілька смислових напрямків, які обумовили стилістику всього інтер’єру. Конструктивістські напрямки, що переплітаються з вічною класикою створюють неповторний тандем виразності і шарму.
Це робиться тому, що особливістю сучасного інтер\'єру є значення кожної окремої речі, кожної окремої деталі. Але в той же час інтер\'єр утрачає свою дрібність, приміщення стають більш простороми. Небагатослівність, лаконічність, ясність форм і їх чіткий ритм властиві інтер\'єрові сучасного ресторану. Весь інтер\'єр залів є цільною композицією, усе в ньому гармонійно і підтримує одне одного. Кожен елемент несе своє значеннєве навантаження. І з\'явившись у середині відвідувач занурюється в атмосферу комфорту, спокою, затишку й умиротворення.
Багато світла – штучного та сонячного, яке потрапляє до зали крізь вікна, що розташовані в ряд вздовж стін. Благородна кольорова гама, використання кованих речей, аксесуарів з античним корінням – таких як, наприклад, люстри – все це робить інтер’єр зали ресторану дуже позитивним. Під час проектування, були використані аналоги по даній темі, література та нормативні документи які містять дані про загальні відомості приміщеннь громадського харчування.
Тому можна з впевненістю сказати, що головна задача, яка ставилась на початку розробки цього проекту успішно виконана.