Звіт з практики з фаху на базі «ПІВНІЧНО-СХІДНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ»

Інноваційний процес є основним змістом процесу розвитку та модернізації економіки та суспільства в цілому. Тенденції розвитку світової економіки переконливо свідчать, що в Україні не може бути іншого шляху розвитку, ніж формування економіки, заснованої на знаннях, тобто економіки інноваційного типу.
Забезпечення конкурентоспроможності як окремих суб’єктів господарювання, так і національної економіки в цілому та їх інтеграція у світове співтовариство можливе лише за умови активізації інноваційної діяльності. Водночас в Україні цей визначальний фактор економіки використовується недостатньо, що зумовлено вкрай несприятливими умовами для інноваційної діяльності. Її низькі темпи пояснюються нестачею коштів та ресурсів для втілення нововведень, недостатньою зацікавленістю виробників у впровадженні нових розробок, руйнуванням виробничого апарату в промисловості та інших галузях економіки, що стало причиною зупинки і закриття багатьох підприємств. Саме тому особливого значення набуває вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності.
Метою практики з фаху є закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих при вивченні спеціальних учбових дисциплін, придбання практичних навичок з організаційно-економічної та практичної діяльності підприємства (організації); оволодіння основами прийняття управлінських рішень; аналіз інноваційної діяльності та потенціалу регіону на основі вивчення його організаційно-управлінських структур; здобуття досвіду та навичок роботи в трудовому колективі, а також підготовка до захисту дипломної роботи магістра.
Основні завдання практики: ознайомитися з організаційною і структурою організації; основними напрямками її діяльності; станом інноваційного розвитку регіону, його потенціалом. Під час практики проводиться вивчення основних організаційно-управлінських структур Харківського регіону, які сприяють підвищенню інноваційної сприйнятливості підприємств та організацій, розташованих в ньому, зокрема...

Сьогодні в регіонах діють десятки інноваційних центрів різного типу, що накопичують досвід супроводу інноваційних проектів і практику правового, управлінського й інформаційного консультування своїх клієнтів. Поступово розвивається мережа приватних патентних повірників, що роблять усе більш відчутний вплив на процеси комерціалізації технологій. Високі темпи розвитку продемонстрували за час свого існування перші вітчизняні технопарки. Проте інтегральний обсяг діяльності подібних організацій далеко не покриває потреби регіонів: потреби малого технологічного бізнесу на етапах розробки інноваційних проектів, маркетингу ринків і підготовки бізнес-планів, пошуку інвесторів, захисту об\'єктів інтелектуальної власності; потреби наукових інститутів у знанні технологічних проблем промисловості; потреби інвесторів в оцінці перспектив розвитку об\'єктів інвестування; потреби органів влади в інформації про актуальний стан господарської системи регіону, її проблемах і перспективах розвитку. Ще однією проблемою інститутів інфраструктури є їхня роз\'єднаність, що не дозволяє кооперувати ресурси і практично виключає можливості координації діяльності. Значною мірою названі проблеми можуть бути вирішені при створенні регіонально інфраструктурної мережі, що передбачає значно більш високий рівень інтеграції і координації діяльності структур, що утворять мережу.