*
*


CAPTCHA Image   Reload Image
X

Дидактичні ігри на уроках української мови

курсовые работы, Филология

Объем работы: 45 стр.

Год сдачи: 2010

Стоимость: 1600 руб.

Просмотров: 802

 

Не подходит работа?
Узнай цену на написание.

Оглавление
Введение
Заказать работу
Вступ 3
Розділ І. Ігрові методи у навчанні в школі та їх теоретико-педагогічний аналіз. 6
1.1. Гра як філософська категорія і психолого-педагогічний феномен. 6
1. 2. Роль гри в навчанні і вихованні 11
1. 3. Класифікація та характеристика різновидів гри. 15
1. 4. Структура дидактичної гри. 22
Розділ ІІ. Застосування ігрових методів у навчанні української мови 24
2.1. Використання дидактичних ігор на уроках української мови з метою підвищення інтересу до вивчення української мови. 24
2. 2. Послідовність розробки дидактичної гри: основні етапи, вимоги до гри. 28
2. 3. Особливості застосування дидактичних ігор на уроках української мови. Основні умови застосування дидактичної гри. 37
Загальні висновки 42
Список використаної літератури 44

1.1. Гра як філософська категорія і психолого-педагогічний феномен.

Дитяча гра здавна привертала до себе увагу філософів, соціологів, антропологів, біологів, мистецтвознавців, етнографів особливо педагогів і психологів. Перш за все тому, що була такою важливою для самої дитини. У наслідок цього виникало багато теорій та поглядів різних вчених щодо гри. На виявлення суті гри спрямовували свої наукові пошуки найвідоміші вчені, такі як Є. Берн, М. Гайдеггер, Й. Гейзінга, А. Макаренко, Ф. Шіллер, З. Фрейд, Д. Ельконін та багато ін.
Чи не першим свою теорію запропонував видатний український вчений-педагог К. Д. Ушинський, видавши у 1867 році фундаментальне дослідження «Людина як предмет виховання». За К. Д. Ушинським головною функцією гри є розвиток уяви, фантазії.
«Для дитини гра - дійсність, і дійсність набагато цікавіша, ніж та що, її оточує. Цікавіша вона для дитини саме тому, що зрозуміліша, а зрозуміліша вона тому, що частково є її власним творінням. У грі дитина живе і сліди цього життя глибше залишаються в ній, ніж сліди дійсного життя, в яке вона не змігла ще увійти через складність його явищ і інтересів. У дійсному житті дитина – істота, що не має ще ніякої самостійності, сліпо і безтурботно захоплена течією, життя, у грі ж дитина – вже зріла людина, що пробує свої сили і самостійно розпоряджається своїми ж творіннями» [7; 439].
Гра – спосіб проникнення в дійсне життя, посильний для дитини спосіб увійти до всієї складності життя дорослих, що оточує її. «Але якщо дитина більше і діяльніше живе в грі, ніж у дійсності, то, дійсність, що оточує її, має сильний вплив на її гру, вона дає для неї матеріал набагато різноманітніший і дійсніший того, який пропонується іграшковою лавкою” [7; 23].
Ушинський заперечує можливість керівництва гри з боку дорослих, таким чином дорослі можуть лише поставляти матеріал для гри але не втручатися в неї.
Однією з таких є теорія К. Грооса (була панівною в зарубіжній психології до 30-х рр. ХІХ ст.), яку підтримував У. Штерн. Саме...

После офорления заказа Вам будут доступны содержание, введение, список литературы*
*- если автор дал согласие и выложил это описание.

Работу высылаем в течении суток после поступления денег на счет
ФИО*


E-mail для получения работы *


Телефон


ICQ


Дополнительная информация, вопросы, комментарии:



CAPTCHA Image
Сусловиямиприбретения работы согласен.

 
Добавить страницу в закладки
Отправить ссылку другу