Особливості вимови слів іноземного походження в англійській мові

Актуальність теми дослідження. Поповнення словникового складу будь-якої мови відбувається шляхом словотвору, розвитку значень існуючих слів та запозиченням мовних ресурсів. Лексичні запозичення є наслідком взаємовпливу культур на мовному рівні. Раніше запозичення було активним шляхом поповнення словникового складу англійської мови. Як відомо, територія Великої Британії була ареною завоювань протягом століть. Згодом англійська держава сама почала вести завоювання, частина англійців пересилилась на інші континенти. Усі ці події знайшли своє відбиття у мові, яка фіксувала неминучий взаємовплив мов різних народів. Як відомо, 80% слів англійської мови є іншомовного походження. Але з часом кількість іншомовних надходжень до англійської мови зменшилась. Лексичне запозичання перестало бути основним джерелом збагачення словникового складу англійської мови.
Поповнення словникового складу мови здійснюється різними засобами. Так, ними можуть бути запозичення з інших мов, розширення значень уже існуючих слів. Усі ці засоби достатньо продуктивні, але визначаючими є моделі словоскладання та афіксального утворення нових мов. Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі. Ось чому вивчення системи словотвору англійської мови, її компонентів, ступенів їх активності, продуктивності та варіативності є таким необхідним.
Одним із засобів появи нових слів є запозичення, тобто використання слів іншомовного походження. Дослідження вимови слів іншомовного походження значною мірою сприяє розумінню між культурних контактів англомовного суспільства, а також процесу самоорганізації словникового складу англійської мови.
Ступінь розробленості теми. Значну увагу збагаченню словниковогоскладу англійської мови за рахунок іншомовних слів приділяли такі вітчизняні та зарубіжні дослідники, як Ю.О. Жлуктенко, Ю.А. Зацний, Р. Барнхарт, Д. Ейто, Д....

Отже, з точки зору словникового складу треба класифікувати англійську мову як мову міжнародного походження, або як одну з романських (тому що переважають французькі та латинські слова). Але беручи до уваги відносну частоту розповсюдження слів ,ясно ,що місцевий елемент в англійській мові має велику кількість часто повторюваних слів, таких як артиклі, прислівники, з’єднання, допоміжні дієслова, а також слова які означають предмети повсякденного життя.
Крім цього граматична структура германська, залишилась недоторкана іншомовним впливом.
Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов, які зберегли своє значення. Таким чином, ніяке нове поповнення словника запозиченими словами не може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає на себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже раніше існували в мові. Взаємодія запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре видно з історії слів.
Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так: усілякі зміни в словниковому складі мов і у вигляді проникнення іншомовних запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже є в мові.
Запозичення в англійському словниковому складі являють собою ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо рефлектує історію Англії та її традиції, показуючи вплив на мову зовнішніх нелінгвістичних причин. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності, пов’язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті країни