*
*


CAPTCHA Image   Reload Image
X

Злочини та покарання в "Руській Правді"

курсовые работы, Юридические науки

Объем работы: 39 стр.

Год сдачи: 2004

Стоимость: 1200 руб.

Просмотров: 403

 

Не подходит работа?
Узнай цену на написание.

Оглавление
Введение
Содержание
Заключение
Заказать работу
Вступ..........................................3
Розділ 1. Загальна характеристика злочину та покарання
у "Руській Правді"....7
Розділ 2. Види злочинів..............11
2.1 Злочин проти особистості...........11
2.2 Майнові злочини.....................21
2.3 Злочини проти сім’ї і моралі........25
2.4 Злочини проти княжої влади..........27
2.5 Злочини проти церкви............................................................................. 27
Розділ 3 Види покарань..................29
3.1 Помста.............................. 29
3.2 Грошове стягнення..................30
3.3 Поток і розграбування.............. 33
3.4 Страта..............................34
3.5 Покарання шляхом калічення..........35
3.6 Ув’язнення............................. 35
Висновки............................... 36
Список використаних джерел.............39
Розбій. Руська Правда як Коротка, так і Велика знає вже поняття розбою. Так, у Короткій Правді говориться про убивство огнищанина в розбої (стаття 19 Акад.), причому винні сплачували подвійну виру — 80 гривень. Велика Правда, підсилюючи репресію стосовно розбійників, установлює вищу міру покарання: потік і розграбування. "Будеть ли стал на разбо и без всякоя свады, то за разбойника люди не платять, но выдадять и всего с женою и с детми на поток и на разграбление" (ст. 5 (7) Тр.).

Крадіжка (татьба). У Правді Ярослава малася лише одна стаття про крадіжку, що встановлювала 3 гривні за крадіжку коня, зброї або одяга ("Аже поиметь кто чюжь конь, любо оружие, любо порт, а познаеть в своемь миру, то взяти ему свое, а 3 гривне за обиду" (ст. 13 Акад.).
У Правді Ярославичей статей про крадіжку мається досить багато. Найбільш серйозним видом крадіжки була крадіжка холопа або раби (12 гривень).
Оскільки розвивається князівське доменіальне господарство. Ярославичи передбачили з великою подробицею крадіжки худоби, домашніх птахів і сільськогосподарських продуктів. Так, за крадіжку князівського коня (із плямою) стягувалося 3 гривні, за смердьєго—2, за кобилу — 60 різаний, за вола--гривню, за корову — 40 різаний, за третьяк— 15 кун, за лонщину — полгривні, за теля — 5 різаний, за ярку — ногату, за барана — ногату (ст. 27 (28) Акад.), за голуба і курку — 9 кун, за качку і гусака, за журавля і лебедя — 30 різан і продажі — 60 різаний (ст. 35 (36) Акад.), за крадіжку сіна і дров — 9 кун (ст. 38 (39) Акад.). По статті 30 (31) за крадіжку коня, вола або клети встановлюється продаж по 3 гривні і 30 різаний, а за крадіжку вівці, кози або свині — по 60 різан.
У Правді Ярославичей передбачається також і крадіжка тури (30 різан винагороди потерпілому і 60 різан продажі) і мисливських тварин — пса, яструби, сокола (3 гривні за образу).
По статті 37 (38) Акад. убивство злодія надворі, у клети або в хліва не підлягає покаранню. Але якщо хазяїва двору тримали його, з ним не...
Мета та завдання дослідження полягає в наступному:
1. Поглиблено ознайомитись з основними положеннями кримінального права у Київській Русі.
2. Дослідити суть таких понять як "злочин" та "покарання".
3. Розглянути основні аспекти побудови Руської Правди та, зокрема, статей, що стосуються злочину та покарання.
4. Проаналізувати окремі види злочинів та покарань за Руською Правдою.
Дослідження проводиться шляхом:
 поглибленого вивчення наукової літератури, матеріалів, документів та статей, їх ретельний аналіз;
 проведення аналізу статей "Руської Правди";
 порівняння статей "Руської Правди" короткої та просторої редакції.
Під час досліджень були використані підручники з історії держави та права України, літописи, статті газет та журналів, тексти "Руської Правди" Акад. та Троиц. списків. Робота містить загальну характеристику злочину та покарання у Руській Правді, ретельний перелік та аналіз видів злочинів та покарань.
Актуальність теми полягає в тому, що "Руська Правда" справедливо вважається найважливішою пам'яткою давньоруського права, в якій вміщено давні норми звичаєвого права та "княжі устави". Однак останні за змістом, за формою і за способом висловлення наближені до звичаєвого права, тому були створені в певних випадках для доповнення, розвитку або зміни певних норм, що раніше Існували лише в усній формі. Отож "Руська Правда" - це збірник тільки звичаєвого права. Слово "правда" означає "закон".
"Руська Правда" має три редакції — коротку, розширену та скорочену, в кожній з яких відображені певні періоди розвитку феодалізму в Київській Русі.
Коротка редакція "Руської Правди" — найдавніша (XI ст.). Вона складається з "Правди Ярослава" (або "Найдавнішої Правди", ст. ст. 1—18), "Правди Ярославичів" (або "Уставу (статуту) Ярославичів", ст. ст. 19—41), "Покону вирного" (ст. 42) та "Уроку мостникам" (ст. 43).
В основу "Найдавнішої Правди" покладене давньоруське звичаєве право. Умовно її поділяють на чотири частини: 1) правові норми...
Багато понять, які регулювали відносини людей при родоплемінному ладі, були перенесені в цивілізоване суспільство. Це перш за все відноситься до поняття "злочин", котрий трактувався як образа, що наносила певні матеріальні та моральні збитки. З часом поняття злочину стало більш ємним, і вже в Руській Правді під злочином розуміється не тільки образа, а й всяке порушення закону. Суб'єктами злочину могли бути тільки вільні люди. Вони відповідали за правопорушення: сплачували кримінальні штрафи, могли бути вигнані з общини, продані в холопство.
З самого початку кримінальне право оформлюється як право - привілея. Життя, честь і майно бояр та дружинників захищались більш суворими покараннями, ніж життя, честь і майно простої вільної людини. Холопи ж взагалі не захищались законом.
Руська правда ставила питання і про суб'єктивну сторону злочину: намір та необережність. Так, якщо вбивство було здійснене внаслідок сварки або "в пиру", то винний сплачував кримінальний штраф разом з общиною (ст. 6). Якщо ж злочинець був професіональним грабіжником ("став на розбій") і вбив кого-небудь, то община не тільки не допомагала йому в сплаті штрафу, а й повинна була видати його разом з дружиною та дітьми "на потік та пограбування" (ст. 7). Вбивство жінки каралось тими ж покараннями, що і вбивство чоловіка.
Руська правда знала наступні види злочинів:
 державні злочини, до яких відносились повстання проти князя, перевіт — перехід на бік ворога;
 злочини проти особи, до яких відносились вбивство, тілесні пошкодження, побої;
 майнові злочини, якими вважались: розбій, грабіж, крадіжка, незаконне користування чужим майном, псування межових знаків.
У Київській Русі існували такі види покарань: потік та пограбування, віра, продаж.
Крім того, відшкодування нанесеної шкоди здійснювалось за допомогою штрафів, які називались: головництво, урок, повернення крадених речей.
Потік та пограбування було вищою мірою покарання за Руською правдою. Його сутність полягала у...

После офорления заказа Вам будут доступны содержание, введение, список литературы*
*- если автор дал согласие и выложил это описание.

Работу высылаем в течении суток после поступления денег на счет
ФИО*


E-mail для получения работы *


Телефон


ICQ


Дополнительная информация, вопросы, комментарии:



CAPTCHA Image
Сусловиямиприбретения работы согласен.

 
Добавить страницу в закладки
Отправить ссылку другу