Атомна енергетика України і РПС

Атомна енергетика України бере свій початок з 1977 року, коли було введено в експлуатацію перший енергоблок Чорнобильської АЕС. Відповідно до планів розвитку атомної енергетики в колишньому Радянському Союзі, на території України повинно було бути споруджено 9 АЕС. За період з 1977 по 1989 рік планувалося ввести 16 енергоблоків загальною потужністю 14800 МВт на 5 атомних станціях: Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій, Чорнобильській, Южно-Українській. Проекти будівництва Чигиринської і Харківської АЕС були анульовані через серйозні геологічні помилки при виборі місця для будмайданчиків.
Зростаюча потреба в електроенергії сприяла швидкому будівництву атомних енергоблоків: на час техногенної аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС у квітні 1986 р. в Україні перебувало в експлуатації 10 енергоблоків, 8 з яких потужністю 1000 МВт (4 ВВЕР-1000 та 4 РБМК-1000). 3 1986 р. і до 1990 р. введено ще 6 атомних енергоблоків потужністю 1000 МВт кожний: три на Запорізькій АЕС і по одному на Южно-Українській, Рівненській та Хмельницькій АЕС.
Проте атомна енергетика, що бурхливо розвивалася, була поставлена у важкі умови після аварії на Чорнобильської АЕС. У серпні 1990 року Верховна Рада України оголосила мораторій на спорудження і введення в експлуатацію нових атомних енергоблоків
У результаті чого будівництво нових енергоблоків Хмельницької і Рівненської АЕС, запуск яких планувався на 1990 рік, було призупинене. На час здобуття незалежності (серпень 1991 р.) в Україні працювало 15 енергоблоків на 5 атомних електростанціях.
Після скасування Верховною Радою України мораторію стали вирішуватися питання, пов’язані з відновленням і реконструкцією недобудованих енергоблоків, що простояли більше чотирьох років. Спорудження і введення були необхідні насамперед для компенсації потужностей енергоблоків, що відробили свій ресурс, чи заміни блоків, що не задовольняють нинішнім вимогам безпеки.
У грудні 1991 р. підприємства атомної енергетики були об'єднані в концерн...

Для практичного втілення Стратегії необхідно підвищити ефективність використання ядерного палива шляхом завершення переходу на 4-річний та наступного переходу на 5-річний паливний цикл, скоротити тривалість планово-попереджувальних ремонтів шляхом оптимізації
періодичності їх проведення та підвищення якості робіт. Важливо виконати заходи з модернізації і реконструкції основного обладнання та систем АЕС, виконати в повному обсязі заходи із продовження строку експлуатації, перш за все, елементів, заміна яких унеможливлена або вкрай витратна. Необхідно забезпечити ефективне зняття з експлуатації енергоблоків АЕС на етапі завершення їх життєвого циклу та своєчасне спорудження нових потужностей на доповнення та заміну тих, що знімаються з експлуатації.

4.1 Необхідно у період 2006 - 2010 рр.:
забезпечити, починаючи з 2006 року, роботи з обґрунтування та вибору 3 - 4 нових майданчиків для будівництва АЕС;
завершити розробку ТЕО на спорудження на нових майданчиках в 2013-2021 роках енергоблоків загальною потужністю 6 ГВт;
обґрунтувати та прийняти рішення щодо продовження строків експлуатації енергоблоку № 1 Рівненської АЕС у понад проектний строк.
У період 2011-2030 рр. необхідно:
ввести в експлуатацію до кінця 2016 року 2 ГВт нових потужностей на майданчику Хмельницької АЕС - енергоблоки № 3 і № 4;
ввести в експлуатацію в 2019-2021 рр. на нових майданчиках 6 ГВт потужностей АЕС;
продовжити строки експлуатації енергоблоків № 1, № 2 та № 3 Южно-Української АЕС, № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 та № 6 Запорізької АЕС, № 2 та № 3 Рівненської АЕС й № 1 Хмельницької АЕС у понад проектний строк;
ввести в експлуатацію у період 2024-2030 рр. заміщуючі та додаткові енергоблоки загальною потужністю 12,5 ГВт;

• Централізоване виробництво е/е в ОЕК України виконують 14 ТЕС, 8 ГЕС та 4 АЕС, які входять до складу Національної атомної енергогенеруючої компанії (НАЕК) “Енергоатом”
Головне базове навантаження в енергосистемі несуть АЕС, які згідно з регламентом повинні працювати в базовому режимі. При зниженні частоти до 49 Гц АЕС частково розвантажуються і тим самим значно збільшують дефіцит е/е. У разі аварійної зупинки атомного енергоблоку може виникнути не прогнозований лавиноподібний процес спрацювання систем автоматичного поділу ен. системи на незбалансовані частини, тобто “розвал” енергосистеми.
• Сьогодні в роботі на АЕС України 13 діючих енергоблоків. На 11-ти з них встановлено реактори серії ВВЕР – 1000, проектний термін експлуатації яких складає 30 років. Значна частина тепломеханічного та електротехнічного обладнання вже вимагає заміни внаслідок закінчення терміну їх експлуатації.
• Реалізація проекту завершення будівництва енергоблоків ХАЕС – 2 та РАЕС – 4 передбачається за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЕБРР), Євроатому, експортно – кредитних агентств, а також власних коштів НАЕК “Енергоатом”.
• Робота АЕС повністю залежить від поставок тепловиділяючих збірок з Росії. В зв’язку закінчення терміну їх обов’язкових поставок (як компенсації за вивезену з України ядерну зброю) питання про надійне паливо – забезпечення АЕС значно загострюється.
• Перспективне капітальне будівництво в енергетиці, враховуючи специфіку галузі, має плануватись на довгостроковий період. Орієнтовно, розвиток електроенергетики країни планується виконати у 2 етапи: 1999 – 2003 роки та 2004 – 2010 р.р. Весь комплекс заходів перспективного будівництва на 1-му етапі до 2003 року має бути спрямовано на завершення будівництва і реконструкції об’єктів високого та середнього ступеня готовності, в число яких включені і енергоблоки ХАЕС – 2 та РАЕС – 4.
• Екологічний стан об’єктів атомної енергетики постійно контролюється. Величини...