*
*


CAPTCHA Image   Reload Image
X

Календарі світу в минулому та сьогодні

курсовые работы, география

Объем работы: 42 стр.

Год сдачи: 2016

Стоимость: 400 руб.

Просмотров: 55

 

Не подходит работа?
Узнай цену на написание.

Оглавление
Введение
Содержание
Заключение
Заказать работу
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І. КАЛЕНДАРІ НАРОДІВ СВІТУ…………………………………..5
1.1. Історія створення календаря………………………………………………5
1.2. Єгипетський календар……………………………………………………...7
1.3. Єврейський календар………………………………………………………9
1.4. Китайський календар……………………………………………………..10
1.5. Японський календар………………………………………………………12
РОЗДІЛ ІІ. УНІКАЛЬНИЙ КАЛЕНДАР ІНДІЙЦІВ МАЙЯ……………..15
РОЗДІЛ ІІІ. ІНДУЇСТСЬКІ КАЛЕНДАРІ…………………………………..22
3.1. Загальні основи обчислення ……………………………………………….23
3.2. Самватський календар……………………………………………………...26
3.3. Сака ера або календар Сака………………………………………………...26
3.4. Калі Юґа……………………………………………………………………..28
3.5. Нірвана……………………………………………………………………….31
РОЗДІЛ ІV. ДАВНЬОГРЕЦЬКІ КАЛЕНДАРІ……………………………...32
4.1. Аттичний календар………………………………………………………….33
4.2. Македонський календар…………………………………………………….34
РОЗДІЛ V. СУЧАСНІ КАЛЕНДАРІ………………………………………....38
5.1. Юліанський календар……………………………………………………….38
5.2. Григоріанський календар…………………………………………………...39
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..44
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….4
РОЗДІЛ І.
КАЛЕНДАРІ НАРОДІВ СВІТУ.
1.1. Історія створення календаря.
Календар (від лат. calendarium — боргова книжка) — термін, що може використовуватися в залежності від контексту, в різних значеннях:
• система відліку днів і довших відрізків часу, що базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року, пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця і зміні фаз Місяця.
• список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят.
• періодичне довідкове видання з послідовним переліком днів, тижнів, місяців даного року, а також іншими відомостями різного характеру.
Слово календар походить від лат. calendae, цим словом римляни називали перші і останні числа місяця. Відповідно, боргові списки зі строками сплати боргів називались лат. calendarium.
Календар — ритм, що являє собою вираження внутрішніх особливостей, якими одна культура відрізняється від іншої. Природно, що ставлення до часу всередині окремо взятої культури позначається насамперед на календарі. Однак календар є не тільки ритмом часу, але й ритмічною пам'яттю людства. Найдавніші з календарів, такі як сонячний календар Давнього Єгипту або сонячно-місячний календар Вавилону з їх періодично повторюваними циклами релігійних свят, завжди переслідували мету — бути надійними хранителями пам'яті про те, що лежало в першооснові кожної з культур [11].
Коли людина почала вирощувати хліб і збирати урожай, було відмічено, що час посіву щорічно приходив в один і той же час. Люди почали рахувати, скільки часу проходить між посівами. Це була перша спроба людини визначити число днів в році!
Стародавні єгиптяни першими визначили тривалість року з високою точністю. Вони знали, що кращим часом для посівів був час після щорічних розливів Нілу. Жерці побачили, що між розливами проходить 12 повних місяців.
Відлічивши 12 «місяців», можна було визначити початок нового розливу. Але це було недостатньо точно. Жерці також відзначили, що щорічно, приблизно одночасно з початком розливу, перед...
ВСТУП
Для лічби великих проміжків часу люди з давніх-давен використовували тривалість або місячного місяця, або со¬нячного року, тобто тривалість оберту Сонця по екліптиці. Рік визначає періодичність сезонних змін. Сонячний рік триває 365 со¬нячних діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. Він практично несумірний з добами і з тривалістю місячного місяця — періодом зміни місячних фаз (близько 29,5 доби), У цьому й полягає складність створення простого і зручного календаря. За багатовікову історію людства створювалося й використовувалося багато різних систем календарів. Та всі їх можна розподілити на три типи: сонячні, місячні й місячно-сонячні. Простішим і зручнішим був сонячний календар, яким користувалися ще в Стародавньому Єгипті. Складаючи календар, необхідно враховувати, що тривалість календарного року має бути якнайближчою до тривалості оберту Сонця по екліптиці й що календарний рік повинен мати ціле число сонячних діб, оскільки незручно розпочинати рік у різний час доби. Такі умови задовольняв календар, створений александрійським астрономом Созігеном і запроваджений у 46 р. до н. е. в Римі Юлієм Цезарем. Згодом, як вам відомо з курсу фізичної геогра¬фії, він дістав назву юліанського, або старого, стилю. В цьому календарі тричі підряд роки містять по 365 діб і називаються простими, наступний за ними рік — 366 діб. Він називається високосним. Високосними роками в юліанському ка¬лендарі є ті роки, номери яких без остачі діляться на «4». Середня тривалість року за таким календарем становить 365 діб 6 год, тобто вона приблизно на 11 хв довша від істинної. Внаслідок цього старий стиль відставав від справжнього плину часу приблизно на 3 доби за кожні 400 років. Нині в більшості країн світу прийнято сонячний календар, але набагато досконаліший, який називається григоріанським. У григоріанському календарі (новому стилі), який було запроваджено в СРСР у 1918 р. і ще раніше в більшості країн, роки, що закінчуються двома нулями, за винятком 1600, 2000, 2400 і т. д. (тобто...

1. Слово календар походить від лат. calendae, цим словом римляни називали перші і останні числа місяця.
2. Стародавні єгиптяни першими визначили тривалість року з високою точністю.
3. З часом в календарях за основу узяли не місячний календар, а число днів – 365,25 – необхідних Землі для повного обороту навколо Сонця (сонячний календар).
4. Єгипетський календар — календар, що найдовше використовувало людство, був у вжитку чотири тисячоліття у Давньому Єгипті.Річний цикл розбивався на три періоди:повінь,сезон посіву, обміління (сезон збору врожаю). Рік тривав 365 днів і складався з 12 місяців по 30 днів кожний. Місяці були згруповані по чотири, утворюючи сезони:Ахет (Місяці — Тот, Паофі, Хатіра і Хойак);Перет (Місяці — Тібі, Мехір, Фаменот і Фармуті);Шему (Місяці — Пахонс, Паіні, Епі-фі, Месоре).
5. Єврейський календар належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця. Місяць єврейського календаря за тривалістю дорівнює 29-30 дням. Високосний рік має на один місяць більше — 13 місяців.Новий рік починається у вересні.Сучасний єврейський календар починається з місяця Тішрі.
6. Східний (китайський) календар, який діє вже кілька тисяч років у В'єтнамі, Камбоджі, Китаї, Кореї, Монголії, Японії та в деяких інших країнах Азії, був складений в середині третього тисячоліття до нашої ери. Являє собою 60-річну циклічну систему, що утворилася в результаті об'єднання: дванадцятирічного циклу. Китайський календар об'єднує у собі елементи, як місячного, так і сонячного календарів.
7. Система літочислення за девізами правління імператорів виникла у Китаї у 140 до н. е. році, і була імпортована до Японії у 645 році. Першим японським імператорським девізом (ненґо) був «Тайка», який символізував початок реформ японського суспільства направлених на зближення з цивілізованим світом — Китаєм
8. Календар майя бере початок з міфічної дати — 13 серпня 3113 року до нашої ери.У календарі майя час розділено на...

После офорления заказа Вам будут доступны содержание, введение, список литературы*
*- если автор дал согласие и выложил это описание.

Работу высылаем в течении суток после поступления денег на счет
ФИО*


E-mail для получения работы *


Телефон


ICQ


Дополнительная информация, вопросы, комментарии:



CAPTCHA Image
Сусловиямиприбретения работы согласен.

 
Добавить страницу в закладки
Отправить ссылку другу