Еволюція зірок

Вступ
Всі ми хоч раз у житті піднімали голову вгору, і бачили на нічному небі міліони сяючих зірок. Але ніхто не задумувався, як вони утворилися і що з ними відбувається. То ж давайте трішки розберемося в рироді фізичних процесів у зірках.
Порівняно прості обчислення показують, що строк життя зірок коротший за час життя нашого Всесвіту. Зірки дуже неощадливі у витратах своєї енергії. Вони щедро заливають усе навколо випромінюванням всіх видів, від видимого світла і радіо променів до потоків нейтрино. Кожний сантиметр поверхні нашого Сонця, наприклад, випромінює стільки енергії, наче на нього працює машина потужністю у 8 млн кінських сил. Помножте це на всю поверхню Сонця, і ви матимете його повну потужність. 6000 градусів – температура його поверхні. Підтримує вкрай марнотратну діяльність Сонця гігантська «термоядерна установка», що працює в його надрах. Вона перетворює ядра водню в ядра гелію.
Сонце вже мільярди років здійснює такі реакції. Чи не вичерпаються запаси сконцентрованого в ньому палива? Чи скоро вичерпається його водень і чи стане воно майже цілком гелієвим? Правда, і гелій в певних умовах може відігравати роль ядерного палива.
Вчені твердять, що наше Сонце прожило приблизно половину відведеного йому строку життя. Воно світитиме ще приблизно 5—10 мільярдів років. Що ж станеться з ним потім?
Ні, погасле Сонце не перетвориться у велику сумну планету, на затверділій поверхні якої живлене жаром, що пробивається з ще не остиглих надр, освітлюване тільки скупим світлом зірок, виникає життя. Зірки – принципово відмінні від планет утворення. І смерть у них теж інша.
При порушенні рівноваги такої сколапсованої зірки, наприклад, якщо зовні в неї потрапляє певна кількість енергії, відбувається анти колапс – вибух зірки. Могутня гравітаційна енергія, що була всередині, дуже швидко випліскується назовні. Спалахує наднова зірка.
Нині є значні підстави вважати, що переважна частина матерії нашого Всесвіту вже перебуває у сколапсованому вигляді. Це – і...

Література:
1. І.С.Шкловський Зорі: їй народження, життя ісмерть. – М.: “Наука”, 1984.
2. Ю.П.Псковський Нові та наднові зірки. – М.: “Наука”, 1985.
3. Ю.К.Гулак, Є.В.Сандакова Фізика космосу. – К.: “Радянська школа”, 1976.
4. С.Данлоп Азбука зоряного неба. – М.: “Мир”, 1990.
5. Ю.Н.Єфремов В глибини Всесвіту. – М.: “Наука”, 1984.
6. С.А.Каплан Фізика зір. – М.: “Наука”,1977.
7. І.Д.Новіков Еволюція Всесвіту. – М.: “Наука”,1983.
8. О.Струве, В.Зебергс Астрономія ХХ ст. – М.: “Мир”,1968.
9. О.Струве, Б.Ліндс, Е.Пілланс Елементарна астрономія. – М.: “Наука”,1967.
10. М.М.Дугайов Спостереження зоряного ноба. – М.: “Наука”,1975.
11. Ф.Ю.Зігель Скарби зоряного неба. – М.: “Наука”,1976.
12. П.Г.Куліковський Справчник любителя астрономії. – М.: “Наука”,1971.
13. В.П.Цесевич Що і як спостерігати на небі . – М.: “Наука”,1973.
14. dic.academic.ru
15. www.krugosvet.ru