Історія української журналістики

Харківський університет було за¬сновано в 1805 р. з ініціативи В.Н. Каразіна, який організував пожертвування на відкриття університету на суму 658 тис. руб. сріблом. Для університету він виписав за свій рахунок 32 сім'ї друкарів, палітурників та інших спеціалістів. В.Н. Каразін навіть домігся згоди видатного французького вченого П.С. Лапласа і німецького філософа І.Г. Фіхте працювати в Харківському університеті, але уряд Росії вирішив, що не може фінансувати їхнього викладання.
Так, в університеті спочатку діяло чотири факультети (від¬ділення): за одними джерелами, історико-філологічний, фізико-математичний, медичний і юридичний; за іншими — етико-політичний, фізико-математичний, словесний і медичний. Гордістю університету було те, що він не мав богословського відділення. Основною формою організації навчального процесу була лекція, що сприяло широкому застосуванню словесних методів: бесід, співбесід, семінарів, колоквіумів. Викладачі університету в своїй роботі наголошували на зв'язку теорії з практикою. У 1812 р. домоглися дозволу міністерства на запровадження спецкурсів, серед яких були педагогічно профільовані...

1. Бернштейн М.Д. Журнал „Основа” і український літературний процес кінця 50-60-х років ХІХст. – К., 1959. – 216с.
2. Бернштейн М.Д. Журналістика // Історія української літератури: У 8 т. – Т. 2: Становлення нової літератури (друга половина ХVІІІ – тридцяті роки ХІХст.). – К., 1967. – 482с.
3. Бернштейн М.Д. Журналістика // Історія української літератури: У 8 т. – Т. 3: Література 40-60-х років ХІХст. – С. 52-81.
4. Квітка-Основ”яненко Г.Ф. Твори в шести томах. – Т. 6. – К., 1957. – С. 548-549.
5. Франко І.Я. Нарис історії україно-руської літератури до 1890р. // Франко І.Я. Зібрання творів: У 50т.: Т. 41. – К., 1984. – С. 145-146.
6. Роммель Христофор. Пять лет из истории Харьковского университета: Воспоминания профессора Роммеля о своём времени, о Харькове и Харьковском университете. – Х., 1868. – С. 68-69.