ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ, ЙОГО ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

ВСТУП

Трансформаційні перетворення в Україні розпочались на тлі глибоких макроекономічних диспропорцій. Їх прояв, тою чи іншою мірою, посилився в процесі становлення перехідної економіки. Внутрішня й зовнішня макроекономічна та інституціональна розбалансованість макросистеми спричинила дефіцит бюджету і платіжного балансу та швидкий розвиток державного боргу.
Політика дефіцитного фінансування для підтримання попиту у державному секторі була визначальною рисою макроекономічних заходів на початкових етапах трансформації, спотворюючи процеси становлення ринково орієнтованої економічної системи на наступних етапах розвитку реформ. Державні запозичення, здійснювані зі стабілізаційною метою, також суперечливо відобразились на стані врівноваженості макроекономічних агрегатів, у першу чергу, реального сектора.
Впливаючи на високі рівні інфляції початку трансформації, зумовлений стабілізаційними процесами та протікаючи у середовищі постстабілізаційного збурення, розвиток державного боргу не опосередкував поглиблення трансформації, а стримав її. Перебуваючи в рамках макроекономічної політики, боргові заходи призвели до зростання частки споживання у відтворювальних пропорціях. При цьому, інвестиційна напруженість, значні потреби у капіталі для технологічного оновлення, стагфляційна пастка, знецінення джерел нагромаджень, посилені нееластичністю видатків бюджету за фактором звуження фіскального потенціалу, зумовили необхідність попиту на державний борг та темпи і характер його зростання у трансформаційній системі. Незважаючи на швидкі темпи акумуляції державного боргу в Україні, його обсяги є незначними порівняно з світовими стандартами оцінки обтяжливості ним країни, а макроекономічна позиція державного боргу вважається відносно врівноваженою. Разом з тим, борговий фактор є визначальним у процесі структуризації видатків бюджету та врівноваження платіжного балансу України. Неординарність цього явища вимагає особливої уваги до теоретичних досліджень феномену державного...

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного аналізу було визначено, яким чином величина державного боргу України визначається величиною бюджетного дефіциту. Побудована кореляційно-регресійна модель для 2000-2005 років дає змогу зробити висновок, що при зростанні бюджетного дефіциту на 1 млрд. грн. розмір державного боргу зросте на 2,1476 млрд. грн., якщо вся решта показників, включених у рівняння, залишатимуться на незмінному рівні. Таким чином, розмір державного боргу України у 2000-2005 роках в основному залежав від бюджетного дефіциту.
Вивчення міжнародного досвіду врегулювання боргових проблем і аналіз ситуації з державною заборгованістю в Україні засвідчили, що єдино можливими шляхами виходу України з боргової кризи є:
 припинення обслуговування державних облігацій, які перебувають у власності НБУ, та ліквідація ринку ОВДП;
 застосування помірної грошової емісії для часткового погашення боргових зобов’язань (на рівні 1,7% ВВП);
 досягнення первинного профіциту бюджету на рівні 3,6% ВВП;
 скорочення імпорту споживчих товарів шляхом удосконалення тарифного регулювання;
 посилення валютного регулювання та застосування інших механізмів припинення втечі капіталів за кордон;
 укладання з кредиторами угод про реструктуризацію заборгованості на умовах зниження боргового навантаження, а також конверсії боргових зобов’язань у корпоративні цінні папери і товарні поставки.
Ліквідація ринку ОВДП, припинення обслуговування державних облігацій, придбаних НБУ, та застосування помірної грошової емісії для часткового погашення боргових зобов’язань значно допоможуть зняти гостроту боргової проблеми в наступні роки. Також варто перейти від практики розміщення ОВДП до здійснення грошової емісії для підтримки бюджету.
На користь даної пропозиції свідчать і такі факти:
 вже на сьогодні зовнішній борг держави є надмірним, а мізерні обсяги позичкового капіталу не дозволяють залучати кошти на внутрішньому фінансовому ринку за...