Проблеми організації і шляхи вдосконалення державного фінансового контролю в Україні

Вступ

Світовий досвід соціально-ринкового господарювання свідчить, що могутнім економічним інструментом втручання держави у процеси розширеного відтворення, розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту є фінанси. Саме державні фінанси є основою економічного благополуччя держави і народу, серцевиною економічної політики країни.
Головною ланкою державних фінансів є бюджет, який використовується державою, як один з основних інструментів регулювання соціально-економічних процесів у період ринкової трансформації економіки.
Стратегічні цілі бюджетної політики реалізує бюджетна стратегія. Аналіз реалізації бюджетної стратегії в країнах із розвиненою ринковою економікою свідчить про її позитивний вплив на процеси соціально-економічного зростання, стабілізацію, структурну перебудову, інноваційне оновлення виробництва. У цьому контексті вихідним методологічним положенням у визначенні бюджетної політики є її покликання слугувати реалізації соціально-економічній доктрині держави.
Обравши бюджетну політику, Уряд України також визначив її напрямок і стратегію. Проте, досягнення визначених цілей й поставлених завдань на короткотермінову і середньострокову перспективу ускладнено через такі чинники, як обмеженість бюджетних ресурсів, недосконалість правового та науково-методологічного забезпечення процесів соціально-економічного зростання.
В силу своєї здатності змінювати добробут громадян бюджет є об’єктом максимального загострення індивідуальних, групових і національний інтересів, джерелом боротьби наукових концепцій і політичних переконань.
Однією з важливих проблем виконання бюджету у більшості країн світу залишається неефективне використання бюджетних коштів.
У зв’язку із зазначеним державі необхідний інструмент дослідження реальності, за допомогою якого можливо прослідкувати за перебігом суспільно-економічних процесів, порівняти досягнутий рівень з чинними стандартами, виробити та донести до об’єктів регулювання правові норми, здійснити поточний...

Висновки
Багаторічний досвід роботи органів держав¬ної контрольно-ревізійної служби України дозволяє з упевненістю сказати, що конт¬роль — є важливою ланкою системи керування, ви¬пробуваним засобом досягнення поставлених цілей та вирішення найскладніших завдань.
Контроль — широко розповсюджене об'єктив¬не явище в економічному житті, яке одночасно тісно переплетене з іншими явищами і тому не завжди оцінюється його справжня роль в процесах керу¬вання.
Контрольно-ревізійна робота, як об'єкт керуван¬ня, являє собою сукупність взаємовідносин між структурними підрозділами ДКРС, а також під¬приємств, установ, організацій з приводу викорис¬тання державних коштів і матеріальних цінностей, їхнього збереження, стану і достовірності бухгал¬терського обліку та фінансової звітності.
Саме за допомогою механізму контролю здій¬снюється зворотній зв'язок між об'єктом і суб'єктом управління, тобто до державних органів управлін¬ня надходить необхідна інформація про стан і пове¬дінку об'єктів керування.
Першочерговим завданням для контрольно-ревізійного управлін¬ня й надалі залишається постійний моніторинг і контроль за цільовим, за¬конним і ефективним використанням коштів бюджетів усіх рівнів, а також контроль за використанням матеріаль¬них ресурсів, які забезпечують життє¬діяльність суспільства і держави. Од¬нак треба, щоб ця робота мала не тільки "бухгалтерський напрям", але й відзначалася глибоким інформаційно-аналітичним змістом, який би дозволяв використовувати результати роботи КРУ для удоско¬налення державної фінансової і соц¬іальної політики загалом.
Варто, зок¬рема, зосередити увагу на аналізі ефективності розпорядження держав¬ним майном в Україні, враховуючи нинішні зміни форми власності і мето¬ди господарювання. В цих питаннях, потрібна скоордино¬вана взаємодія Контрольно-ревізійно¬го управління, Міністерства фінансів, Державного казначейства і Міністер¬ства внутрішніх справ країни. Уряд нині турбують питання нецільового ви¬користання коштів соціального...