Банківська система на 2008

Вступ

Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою України у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та банків різних видів і форм власності.
Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними та фізичними особами. Свої функції банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та недепозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.
Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами.
Ціллю дослідження є визначення:
1. Теоретичних аспекти формування існуючої банківської системи
2. Сучасного стану банківської системи
3. Проблем банківської системи України
Завданням дослідження є:
1 Формування та розвиток банківської системи
2 Політика Національного Банку України
3 Банківська політика
4 Динаміка розвитку банківської системи з 1991-2007 рік
Актуальність курсової роботи дуже величезна, адже сучасний стан банківської системи України досить складний. Причинами цього є як кризовий стан економіки в цілому, так і проблеми становлення і розвитку банківської системи. Головна мета банку, як комерційного підприємства - одержання прибутку. У нормально...

В умовах побудови ринкової економіки в сфері грошово-кредитної політики НБУ в межах своїх повноважень буде намагатися вживати заходів, спрямовані на створення основ довгострокових перспектив росту реального виробництва, високої зайнятості і стабільності цін.
Першочерговою проблемою, що виникнула зараз перед Національним банком і всією банківською системою, є подолання високих темпів інфляції. Для досягнення цієї цілі НБУ вважає за необхідне прийняття комплексу мір.
Відрегулювати принципи емісійної політики в Україні, що будуть будуватися на таких основах: Національний банк повинний бути єдиним емісійним центром, емісійна діяльність Уряду (через бюджет) і комерційних банків забороняється; поступово скоротити централізовані кредити Національного банки для покриття дефіциту бюджету і внутрішнього державного боргу (із цією ціллю Уряд повинно здійснити випуск і введення в обертання державних цінних паперів); заборонити емісійну діяльність НБУ, пов'язану з регулюванням взаємної заборгованості підприємств. Комерційні банки повинні проводить заліки заборгованості між підприємствами в межах одного банку, а також між клієнтами різноманітних банків на основі окремих міжбанківських угод.
Національний банк повинен здійснювати заходи щодо обмеженню грошової маси в обертанні тільки через ринкові важелі, наявні в його розпорядженні, а точніше - через офіційну ставку рефінансування і резервні вимоги.
З метою узяття під контроль впливу державних витрат на інфляційні процеси Уряд повинно створити чітку законодавчу основу заборони проведення витрат держави поза межах державного бюджету з використанням кредитної емісії, уникаючи перекладання фінансової і бюджетної несбалансованності на банківську систему, що підриває стабільність національної валюти.
Продаж кредитних ресурсів комерційним банкам повинний здійснюватися Національним банком тільки через аукціони.
Міжбанківська торгівля кредитними ресурсами повинна здійснюватися через міжбанківську біржу.
Необхідно відмовитися...