Про вищу освіту

Вступ
Світова практика показує, що економічні успіхи держав визначаються рівнем освіченості населення.
Актуальність вибраної теми визначається результатами зовнішної і внутрішної умови, що відбуваються в суспільстві і системі вищої освіти України, що привели до необхідності її реформування, зміни парадигми освіти, переходу від підтримуючої до інноваційної освіти. Основою для проведення реформи вищої освіти України є розробки: нової філософії національної освіти; національної доктрини розвитку вищої освіти; державної програми розвитку вищої освіти; законодавчої і нормативної бази реформування вищої освіти.
Ціль проаналізувати сисмету фінансування іншої освіти України.
Об’єкт дослідження - процес фінансового забезпечення вищої освіти України.
Предмет дослідження шляхи підвищення ефективності фінансування вищої освіти України.
Завдання виявити проблемність ситуації фінансування вищої освіти України.
Проблемність наявної сьогодні ситуації у вищій освіті полягає у відсутності цілісної, науково - обґрунтованої програми фінансового забезпечення галузі, яка б базувалась на стратегічному баченні розвитку країни в контексті глобалізації та інформатизації суспільства, соціальній захищеності та інших важливих аспектах державної ваги. Повноцінне впровадження в сферу вищої освіти ринкових відносин, не є цілком виправданим. Більш виправданим є використання у вищій школі моделі змішаної ринкової економіки з різноманітністю суб’єктів і форм господарювання. Неефективність ринкового механізму в сфері створення змішаних суспільних благ може і повинна компенсуватись відповідними заходами державного регулювання: бюджетно-фінансовими, кредитно-грошовими та адміністративно-правовими.
Важливим при цьому є та фінансова політика, яку проводить держава на конкретному історичному етапі розвитку, що визначає ступінь використання наявних теоретичних основ фінансового менеджменту в управлінні фінансовими ресурсами навчальних закладів. У високорозвинених країнах він базується на...

Висновки
Фінансове забезпечення системи вищої освіти України явно не відповідає сучасним вимогам. Визначаючи нові принципи фінансування вищої освіти, потрібно виходити з того, що схема фінансування розглядається як механізм виявлення та оптимального задоволення потреб кожного із споживачів освітніх послуг та їх результату — підготовленого фахівця. Отже, в Україні є необхідність та можливість, відповідно до світового досвіду, перерозподілити кошти державного бюджету в освіту, спрямувавши до 1 000 000 тис. грн. щорічно на надання цільових пільгових державних кредитів.
Сьогодні легальних приватних коштів інвестується в освіту до 3 000 000 тис. грн. на рік. Відчутна частина цього фінансового потоку може пройти крізь кредитний механізм. Соціальний ефект відчують сотні тисяч сімей.
Ефективність використання фінансових ресурсів, спрямованих в освіту, забезпечуватиметься на основі таких базових принципів її фінансування, як поступовий перехід до формування видатків державного та місцевих бюджетів на освіту на основі встановлених нормативів; забезпечення підзвітності та прозорості використання коштів; формування державного замовлення на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах різних форм власності на конкурсній основі з урахуванням якості освітніх послуг.
Особливо важливим є створення організаційно-економічних та правових умов для найбільш ефективного поєднання бюджетних і позабюджетних коштів в освіті.
Для цього система економіки освіти повинна бути орієнтована не тільки на замовлення з боку держави, а й на суспільний освітній попит, конкретні потреби сімей та роботодавців. Орієнтація на реальні потреби споживачів освітніх послуг створить основу для залучення в систему освіти додаткових фінансових ресурсів.