ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА НА ТЕМУ: «ІДЕЇ ГУМАНІЗМУ В ПРАЦЯХ Ю.ДРОГОБИЧА, П.РУСІНА, І. ВИШИНСЬКОГО, С.ОРІХОВСЬКОГО »

ВСТУП

Відомо, що філософія як духовне осягнення граничних підстав людського буття зародилася у середині І тисячоліття до н. е. в стародавньому світі. Відтоді процес філософування зростав і ширився, долучаючи до своєї орбіти все нові народи та культури.
При дослідження проблеми були опрацьовані першоджерела з філософії - твори І. Вишенського, Р. Оріховського, П.Русіна, Ю.Дрогобича.
Об'єктом дослідження є розвиток української філософської думки.
Предметом дослідження є погляди та філософські концепції представників української філософської думки, що творили українську національну філософію у цей період.
Мета роботи – Охарактеризувати гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України (кінець XV- початок XVII).

Висновки

Отже, індивідуально неповторне обличчя української філософії утворюється взаємодією всього, що було створене у галузі філософії в Україні, що реально функціонувало в культурі українського народу як збірної індивідуальності та філософського осмислення дійсності. Шлях до розкриття цієї індивідуальності пролягає через відтворення максимально повної картини взаємодії всіх філософських проявів, що відзначаються на описаних раніше рівнях дослідження історії філософії України.
Аналіз історії філософії в контексті культури України передбачає й періодизацію її, що ґрунтується на врахуванні зміни історичних типів національної культури.
Перший період історії української філософії припадає на час існування Київської Русі. Саме у межах києво-руської культури склався притаманний українській духовній традиції тип мислення, що не схильний до абстрактного, відірваного від життя філософського теоретизування.
Тип філософування, що сформувався у Київській Русі, становить зміст буття філософії в українській культурі протягом першого періоду її існування. Цей період охопґлює час, починаючи з XI ст.
Філософська думка цього періоду є адекватним відбиттям греко-слов'янського, християнського типу культури з притаманним йому акцентом на проблему «людина -- Бог», крізь призму якої здійснюється осмислення граничних підстав людського існування. Для неї притаманне переважання в колі по-філософському значущої проблематики питань, пов'язаних з усвідомленням сутності людини та проблем, дотичних філософії історії. Розвиваючись в щільному зв'язку з релігією, протягом зазначеного періоду філософія існує як сукупність по-філософському значущих ідей, що утворювали підґрунтя світогляду й віддзеркалювались у всьому масиві продуктів культурної творчості (джерелом історико-філософського аналізу у цьому сенсі виступають насамперед оригінальні та перекладні пам'ятки писемної культури, а також невербальні джерела -- витвори монументального живопису, архітектури тощо). Тоді філософія ще не...