Державне регулювання інновацій

Актуальність теми. Розвиток світової і національних економік на межі тисячоліть відбувається під впливом науково-технічного і технологічного прогресу, що характеризується посиленням інноваційної активності і новим підходом до визначення інновацій, який поєднує знання, техніку і технології з ринком. Водночас, у кожній країні спостерігається своєрідність у механізмах зародження та реалізації інновацій, методах управління ними на рівні держави і окремих компаній.
В Україні відсутні ринкові механізми формування інноваційної інфраструктури, немає чіткої стратегії формування ринково орієнтованої національної інноваційної системи. Важливою проблемою, яку слід вирішити якнайшвидше, є розумне на даному етапі поєднання ринкових методів управління науково-технологічною діяльністю із заходами державного регулювання.
У сучасній науковій літературі вітчизняні та зарубіжні автори піднімають і розглядають різні проблеми розвитку інноваційних процесів, формують теоретичні і методологічні засади державного регулювання інноваційними процесами. Серед них слід відзначити праці українських вчених В.Александрової, Ю.Бажала, Л.Безчасного, О.Білоруса, А.Гальчинського, В.Геєця, Н.Гончарової, М.Данька, Г.Доброва, А.Кінаха, А.Коренного, О.Лапко, І.Лукінова, Ю.Пахомова, А.Поручника, В.Семиноженка, В.Сіденка, В.Хаустова та зарубіжних вчених Г.Бакоша, І.Балабанова, Д.Белла, Л.Водачка, А.Вольського, С.Глазьєва, А.Дагаєва, М.Морітані, Ю.Морозова, Е.Менсфілда, Г.Попова, А.Пригожина, Е.Росселя, Б.Санто, Б.Твісса, Е.Уткіна, Р.Фатхутдинова, М.Хучека, А.Хемілтона, П.Шеко, Н.Шелюбської, Й.Шумпетера та ін.
Проте, поза увагою науковців залишаються проблеми, пов’язані з регулюванням інноваційної сфери, систематизацією методів і форм реалізації інноваційної політики в країнах з перехідною економікою з урахуванням специфічних особливостей їх розвитку.
Мета і задачі курсової роботи. Метою даної курсової роботи є наукове обґрунтування методичних засад і рекомендацій щодо вдосконалення державного...

Отже, підведемо підсумки курсовій роботі:
1. Важливим є визначення основних форм, методів та інструментів державного регулювання інноваційною діяльністю, відмінності їх застосування у розвинених країнах та країнах з перехідною економікою. Розвиваючи положення щодо групування форм і методів державного регулювання за основними ознаками, можна визначити й групування за рівнями впливу держави на інноваційну діяльність, а саме: глобальний, міждержавний, національний, регіональний, галузевий і особистий. Такий підхід дозволить систематизувати і ув’язати у єдиний комплекс методи і форми державного регулювання внутрішньо- і зовнішньоекономічного характеру щодо стимулювання інноваційної діяльності.
2. Як методи державного регулювання в інноваційній сфері пройшли апробацію методи стимулювання інновацій, зокрема спеціальні цільові фонди, організація сприяння інноваціям, державні гарантії, кредитування та фінансування на пільгових умовах, прискорена амортизація та пільгове оподаткування прибутку. Сучасний інформаційно-фінансовий підхід пов’язаний з вивченням впливу інформаційних складових на процес відтворення та впливу інформаційно-фінансових чинників на взаємовідносини суб’єктів інноваційної діяльності. Засоби інформатизації дозволяють радикально змінити усю систему управління, форми й методи державного регулювання інноваційної сфери і, відповідно – його механізм.
3. Фінансове забезпечення інноваційної сфери має складну структуру, елементами якої є: сукупність джерел фінансування; форми фінансування інновацій; методи та інструменти акумуляції грошових надходжень і їхнього вкладення в інвестиційні проекти і цільові програми; методи та інструменти контролю за інвестиціями у інноваційні процеси, включаючи оцінку ефективності їх використання тощо. Також мають бути враховані й рівні регулювання: підприємницький, регіональний чи галузевий, національний, міждержавний і глобальний.
4. Ключовим елементом інноваційної політики держави є визначення інноваційних пріоритетів. У...