\"Уроки мислення\" Сухомлинського

Актуальність теми. На основі свого педагогічного досвіду Василь Олександрович Сухомлинський (1918 — 1970) написав 35 книг, понад 600 статей, 1500 казок, оповідань і новел для дітей. Його праці, як і раніше, запитані педагогічною практикою як у нашій країні, так і за кордоном. Для нього всі без винятку діти були талановитими й обдарованими. Школи й класи лише для талановитих дітей, про які сьогодні так багато говорять, не вписуються в його педагогічну систему. Адже немає двох дітей, однакових за мисленням, за сприйманням світу, за особливостями розуму, волі, характеру. Пізнати і зрозуміти дитину можна, лише спостерігаючи за її взаємодією з навколишнім світом. Глибоко помиляються вчителі і батьки, які вважають, що підтягти важкого учня — це змусити вивчити визначений обсяг матеріалу. Тут не сидіти якомога більше над книгою потрібно, а зайнятися розвитком дитини, вчити її мислити. Починати розумове виховання маленьких дітей потрібно з розвитку допитливості. «Мене тривожить, — писав Сухомлинський, — доля дітей, учителі яких щохвилини під час уроку намагаються насичувати своїх учнів активною розумовою роботою і тримати їх у напрузі. Адже мозок дитини — не механізм запам’ятовуючого пристрою електронної машини, а жива мисляча і ніжна матерія. Непосильна для дитини розумова перенапруга не сприяє активізації її розумової діяльності». Сутність же уроків мислення Сухомлинського полягала в розвиткові здатності дивуватися, бачити в знайомому нове й невідоме, розуміти причинно-наслідкові зв’язки.
Ступінь розробленості теми. Життєвий шлях та педагогічна діяльність В.Сухомлинського – це яскрава сторінка книги педагогічних пошуків вітчизняних вчителів-новаторів, яка була глибоко і всебічно відображена в документально-історичних повістях і нарисах І.Цюпи, Б.Тартаковського, К.Григор’єва і Б.Хандроса, Б.Рябініна, Д.Водзинського та ін. Багатогранна педагогічна спадщина В.Сухомлинського стала предметом численних дисертаційних досліджень, захищених в Україні, за авторством Н.Безлюдної,...

Отже, підведемо підсумки курсової роботи:
1.Дійсно, В.О. Сухомлинський виявив себе ревним будівничим соціалістичної школи, проповідником класової нетерпимості, поборником радянського псевдопатріотизму, вірнопідданим то¬талітарного режиму тощо. Але не це є визначальним у його спад¬щині. Творчо працюючі вчителі розуміли ідеологічні сентенції Сухомлинського як необхідну данину комуністичній цензурі й вибірково ставилися до його спадщини. В ній провідне місце займає ідея гуманізму, людяності та доброчинності. Педагог пе¬реконливо стверджує, що виховання гуманізму, людяності здійснюється через творення людям добра.
2. Найголовнішим, найглибшим і найміцнішим надійним ка¬менем педагогічної системи В.О. Сухомлинського є виховання у кожного вихованця поваги до самого себе. Він вважав, що до того часу, поки є самоповага, існує й школа. Коли зникає повага до само¬го себе — немає школи, немає ні особистості, ні колективу, одухо¬творених благородними цілями, а є випадкове збіговисько. На його думку, повага до людської гідності та виховання самоповаги є сфе¬рою педагогічної творчості і великого інтелекту педагога. Тут не можуть бути ефективними якісь трафаретні, шаблонні, застосову¬вані до всіх учнів і в усіх випадках життя прийоми й методи. Педагог з болем зауважує, що \"на жаль, у шкільній практиці ця сфера педагогічної творчості є найбільш недосконалою і саме в цій сфері допускається найбільше грубих помилок\".
3. В.О.Сухомлинський виявив дуже важливу особливість психіки дитини чим молодший її вік, тим вразливіша, сприятливіша вона до виховного впливу, тим легше пробудити в ній благородні почуття, виховати чи перевиховати. В.О.Сухомлинський розвинув і збагатив ідеї А.С.Макаренко про особливо сприятливі можливості виховання дитини дошкільного віку. Всім відоме твердження А.С.Макаренка про те, що виховання дитини, в основному, проходить до шести років, і якщо ви не виховали дитину в цьому віці, тоді виникає потреба перевиховувати її. Психологічними дослідженнями встановлено,...