Метод цивільно-правового регулювання

Актуальність теми. Проблема методу регулювання суспільних відносин останніми роками привернула до себе багато учених, що займаються загальними питаннями теорії має рацію і окремих галузевих наук. Проте розробка названої проблеми не може бути на сьогоднішній день визнана закінченою ні в аспекті загальнотеоретичного поняття методу правового регулювання, ні в плані розкриття методів окремих галузей права. Звертає на себе увагу той факт, що в юридичній науці не проведено жодного монографічного дослідження спеціально з цієї проблеми. Питання методу правового регулювання розглядалися в опублікованих монографіях лише попутно при аналізі інших крупних проблем, таких як суть, система має рацію і деяких інших.
Автори, що займалися в тій чи іншій мірі даною проблемою, виявили різне розуміння суті, елементів, значення методу правового регулювання. Схожість поглядів полягає в тому, що під методом розуміють специфічний спосіб дії на поведінку людей, вживаний державою при регулюванні певної групи суспільних відносин. По інших питаннях проблеми, не дивлячись на поступове зближення поглядів, все ще є помітні розбіжності. Приведені положення одночасно свідчать як про важливість і складність категорії методу правового регулювання, так і про необхідність її подальшого дослідження.
Мета курсової роботи – дослідження системи регулювання цивільно-правових правовідносин, а саме дослідження та вивчення методів цивільно-правового регулювання.
Предмет дослідження – система методів цивільно-правового регулювання (дослідження певних способів та заходів, які впливають на формування поведінки суб\'єктів відносин), в роботі також досліджуватимуться такі методи цивільно-правового регулюваня – імперативний та диспозитивний.
Теоретична та методологічна основа роботи. При написанні роботи використовувалися праці таких вчених, як Антонович М. М., Анцелевич Г. О., Покрещук О. О., Баский Ю. Я., Фельдман Д. И., Бекяшев К. А., Ходаков А. Г., Буроменський М. В., Буткевич В....

Як я вже було сказано, розробка названої проблеми не може бути на сьогоднішній день визнана закінченою ні в аспекті загальнотеоретичного поняття методу правового регулювання, ні в плані розкриття методів окремих галузей права.
Під цивільно-правовим регулюванням суспільних відносин розуміється формування правовими способами, прийомами і засобами об\'ємів можливої і належної поведінки, встановлення критеріїв правомірності і протиправності дій (бездії) суб\'єктів, відбір і програмування в нормах раціональних правових форм і передумов участі в цивільному обороті, форм вирішення конфліктів, визначення характеру і круга захисту і відповідальності і тому подібне Воно забезпечується встановленнями закону і іншими актами нормативного рівня з використанням способів, що склалися, прийомів і засобів дії. З урахуванням специфіки галузі, що вивчається, метод цивільно-правового регулювання можна визначити як сукупність способів, прийомів і засобів дії на поведінку суб\'єктів на початках рівності учасників відносин, їх диспозитивності, вирішення конфліктів без обмеження особистих прав і свобод.
У цивільному праві використовуються всі загальноправові способи регулювання - дозволи, заборони, розпорядження, зобов\'язання. Проте вони обираються в особливих поєднаннях, підлеглих одному з найважливіших початків галузевого методу - початку дозволенної цивільного права. Відповідно основу методу регулятивної дії складають прийоми дозволів, широко використовуються відносні заборони. У охоронній сфері розпорядження поєднуються з наданням широкої свободи особі, чиї права порушені, самому вирішувати питання про їх захист або відмову від такого захисту.
За функціональною ознакою способи цивільно-правової дії можуть бути розмежовані на регулятивних і охоронних. Регулятивні способи включають прийоми і засоби програмірованія об\'ємів правосуб\'єктності учасників відносин, виділення круга юридичних фактів і формування їх правового режиму, форм правонаделенія,...