Статистико-економічний аналіз доходів населення

ВСТУП

Актуальність дослідження величезна, адже характеризуючи соціальні аспекти розвитку економіки можна констатувати, що на сьогодні основні соціальні показники ще далекі від бажаного рівня, а тенденції їхніх змін не можна вважати позитивно вражаючими.
Протягом десяти років рівень зростання доходів громадян і, передусім, заробітної плати, у кілька разів відстає від росту цін на товари і тарифів на послуги. За 1998—2008 роки при зниженні ВВП у 2,5 разу, продуктивності праці — у 1,5 разу, реальні грошові доходи зменшилися у 4,4 разу, реальна пенсія — у 6,5 разу, реальна заробітна плата — у 4 рази.
У цей період відбулися суттєві зміни в структурі доходів населення: значне скорочення частки оплати праці — з 70,7 % у 1998 р. до 48,9 % у 2008 р., зростання питомої ваги пенсій, допомог, стипендій — відповідно з 15,8 % до 21 %. Інші надходження в грошових доходах становили 8,1 % у 1998 р. і 20 % у 2008 р.
Майже чверть працівників отримують заробітну плату, нижчу за межу бідності, а близько 70 % — меншу за прожитковий мінімум. За підрахунками, середня зарплата працюючих, яка забезпечувала б прожитковий мінімум всім членам домогосподарств, мала б складати 824 грн. У грудні 2008 р. таку зарплату отримали менше 6 % працюючих, а середня зарплата за грудень 2008 р. складала 36 % цієї величини. Розмір середньомісячної номінальної заробітної плати протягом 2008 р. становив 45 доларів США, проте сьогодні даний показник збільшився в 2 рази. Але даний показник не свідчить про загальне покращення життя українського населення. Саме тому вивчення поняття реального та номінального доходу є актуальним.
Метою роботи є соціально-економічний аналіз доходів населення.
Предметом дослідження є аналіз доходів населення. Об’єктом є дослідження доходів населення у 1998-2008 роках.

Досвід пострадянських країн Центрально-Східної Європи, зокрема Польщі, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Чехії та інших, свідчить про те, що реальні зрушення в економіці цих країн розпочалися лише тоді, коли середня заробітна плата підвищилася до рівня, еквівалентного 300 доларам США і вище у розрахунку на місяць. З огляду на це, визначальними елементами подальшого реформування системи оплати праці має стати зростання реальної заробітної плати як елементу реформування всього механізму господарювання.
Державна політика у сфері оплати праці передусім має бути спрямована на те, щоб:
- удосконалити законодавство про оплату праці, посилити контроль за додержанням законодавства про оплату праці, своєчасно виплачувати заробітну плату;
- реформувати систему оплати праці, істотно підвищити заробітну плату та докорінно змінити структуру видатків виробництва;
- змінити систему оподаткування доходів громадян, підвищувати рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та знизити ставки оподаткування;
- підвищити вартість (ціну) робочої сили, збільшивши у виробничих витратах питому вагу видатків на оплату праці;
- зменшити необгрунтовану надмірну міжгалузеву диференціацію в оплаті праці, істотно підвищити заробітну плату в галузях, що забезпечують науково-технічний прогрес, економічно та фінансово оздоровивши підприємства цих галузей;
- удосконалити оплату праці працівників бюджетної сфери, розробити механізм регулювання міжгалузевих, міжпро-фесійних (міжпосадових) співвідношень заробітної плати працівників бюджетної сфери на єдиній основі;
- підтримати купівельну спроможність населення через індексацію його грошових доходів;
- реалізувати комплекс правових, організаційно-економічних заходів, спрямованих на легалізацію тіньових доходів.
Із розвитком ринкової економіки зростатимуть доходи від власності та підприємницької діяльності. Одним із пріоритетних напрямів політики щодо доходів населення є зростання важливості цих...