Глобальні екологічні катастрофи та їх вплив на життєдіяльність людини

Вважають, що еволюцiї притаманний лише прогрес людства. Але нинi ми спостерiгаємо, що наслiдком генезису суспiльства є проблема можливостi виживання людства у глобальному вимiрi. Отримавши внаслiдок нтр замiсть ручної i машинної технiки атомну, хiмiчну, лазерну, бiологiчну та iн. технiку i технологiю людина стала володiти засобами, негативнi наслiдки дiї яких вiдчутнi у глобальних масштабах (наприклад чорнобиль). Як правило науково-технiчний прогрес вiдокремлювався вiд суспiльного, ураховувалась лише дiя науки та технiки на суспiльний прогрес, без урахування кардинальних змiн на рiвнi життєдiяльностi усього людського суспiльства.. Соцiальний же прогрес розглядався без урахування розвитку самої природи. «Людство як жива речовина нерозривно пов’язане з матеріальноенергетичними процесами певної геологічної оболонки Землі з її біосферою, — підкреслював Вернадський. — Воно не може фізично бути від неї незалежним жодної секунди». Інакше кажучи, людина як біосоціальна істота для повноцінної життєдіяльності і розвитку потребує не тільки якісної соціальної середи, але і в природному середовищі певної якості. Це означає, що нарівні з матеріальними і духовними потребами об’єктивно існують потреби екологічні, вся сукупність яких уражена біологічною організацією людини. Екологічні потреби — особливий вид суспільних потреб. Людина потребує певної якості природного середовища її мешкання. Лише при збереженні належної якості таких фундаментальних умов існування людей як повітря, вода і грунт можливе їх повноцінне життя. Руйнування хоч би одного з цих життєво важливих компонентів навколишнього середовища призвело б до загибелі життя на Землі.
Проблема взаємовідносин в системі “Людина—Природа—Цивілізація” належить до вічних філософських проблем. Не заглиблюючись дуже далеко в історію її становлення і розвитку, зазначимо однак, що перші екологічні кризи (локального характеру) були відомі ще в давнині і були тією основою, яка служила наочною ілюстрацією життєвої важливості даної...

Землю не можна розглядати як щось відокремлене від людської цивілізації. Людство — лише частина цілого; звертаючи свій погляд на природу, ми звертаємо його на самих себе. І якщо ми не зрозуміємо, що людина, яка є частиною природи, має на весь навколишній світ могутній і зростаючий вплив, що людина, така ж природна сила, як вітри і припливи, ми не зможемо побачити і усвідомити всієї небезпеки наших нескінченних зусиль вивести Землю з рівноваги.
Якщо в минулому, незважаючи на безповоротні зміни навколишнього середовища, що відбувалися на локальному або регіональному рівнях, природа сама справлялася з промисловими та іншими відходами, які поступали в біосферу, оскільки їх загальний об’єм не перевершував її здібності до самоочищення, то в цей час, коли загальний обсяг забруднення природи істотно перевищує її здібності до самоочищення і самовідновлення, вона вже не в змозі впоратися з наростаючими антропогенними перевантаженнями. У зв’язку з цим людство вимушено взяти на себе відповідальність за збереження природного середовища мешкання життєпридатним. Виникла гостра потреба в забезпеченні здорового життєвого середовища для нинішнього і майбутнього поколінь силами самої людини.
Сьогодні можна вже впевноно сказати, що людство перейшло межу, коли всі його наукові досягнення, прогрес починають працювати у зворотньому напрямі, негативно впливаючи на здоров’я людини, розумову діяльність, її психологічний та емоційний стан. Охарактеризувати це можна як планомірний, послідовний та цілком усвідомлений рух людства до самознищення. Все це ми маємо вже зараз і з цим повинна бути обізнаною кожна людина, бо екологічні катастрофи - це наша спільна біда і проблема, яка потребує нагального вирішення всією спільнотою. Адже нам загрожують наслідки просто жахливі - загроза цілковитої загибелі людства.
Роздуми про день наступний стають нагальною потребою суспільства. Технократична цивілізація опинилася на різдоріжжі, і передбачуваний вибір не можна назвати багатим: або подальше...