Біоіндикація (на украинском языке)

Розвиток промисловості і пов’язане з цим утворення індустріальних і міських агломератів, розширення транспортного сполучення і туризму поряд з інтенсивними способами виробництва в сільському і лісовому господарстві - усе це призвело до підвищення експлуатації природних ресурсів і до серйозного втручання людини в навколишнє середовище [1, 2]. Активне і постійне втручання людини у природні екосистеми значно збільшує період їх формування, а в окремих випадках призводить до зруйнування стійких біоценозів [3]. Одним із результатів антропогенного тиску стає створення напівприродних екосистем [4, 5].
Важливими напрямками в екологізації промислового виробництва слід вважати вдосконалення технологічних процесів і розробку нового обладнання з меншим рівнем викидів шкідливих речовин до навколишнього середовища; заміну токсичних відходів на нетоксичні; заміну неутилізованих відходів на утилізовані. В охороні навколишнього середовища необхідні служби контролю якості його стану [6 – 8]...
Актуальною проблемою зараз є розробка нових методів біоідікації стану навколишнього середовища. На особливу увагу заслуговує проблема вивчення стану водних екосистем, в першу чергу малих річок, які відчувають надзвичайного впливу з боку людини.
Метою роботи було вивчення підходів та сучасних методів біоіндикаційної оцінки стану водойм.
В задачі дослідження входило:
1. Проаналізувати сучасні підходи до біоіндикації певних біоценозів.
2. Вивчити найважливіші параметри, які дозволяють використовувати певні види в якості біоіндикаторів.
3. Встановити сучасний стан р. Мокра Московка.

1. Банников А.Г. Основы экологии и охраны окружающей среды. - М. : Колос, 1999. – 321 с.
2. Бретшнайдер Б., Курфюст И. Охрана воздушного бассейна от загрязнения. Технология и контроль. - Л. : Химия, 1989. – 195 с.
3. Барановський В. Забруднення природного середовища. Екологічна ситуація в Україні// Розбудова держави, 1996. – № 9. – С. 61 – 64.
4. Клауснитцер Б. Экология городской фауны. – М.: Мир, 1990. – 246 с.
5. Красилов В.А. Охрана природы: принципы, проблемы, приоритеты. – М., 1992. – 172 с.
6. Бурдіян Б.Г. Навколишнє середовище та його охорона.- К. : В.Ш, 1993.- 200 с.
7. Биоиндикация и биомониторинг ред. Криволуцкий. - М. : Наука, 1991.- 150 с.
8. Биоиндикация в городе и пригородных зонах. - М. : Наука, 1993.- 136 с.
9. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем ред. Шуберт. - М. : Мир, 1988.- 312 с.
10. Волошин В.В., Евстушевский В.А. НТП: человек и природа. - К. : Знание, 1988.- 135 с.
11. Вишняков В.Г. Прогноз загрязнения окружающей среды вредными отходами производства пестицидов. - М. : 1980.- 343 с.
12. Гладков Н.А. и др. Охрана природы Учебное пособие для биологических институтов. - М. : 1975. - 156 с.
13. Джигирей В.С. Основи екології та охорони навколишнього середовища. - Львів. : Афіша, 2000. - 390 с.
14. Rabe R. Der Nachweis won Luftverungeinreiningungen und ichrer Wirkungen durch Bioindicatoren, Forum Stadte-Hygiene. 33, 15-21. (1982).
15. Воронков Н.А. Экология. – М.: Агар, 1999. – 345 с.
16. Г.Я. Бей-Биенко Общая энтомология. - М. : В.Ш, 1980.- 490 с.
17. Яхонтов В.В. Экология насекомых. - М. : В.Ш, 1969. – 200 с.
18. Мониторинг фонового загрязнения природной среды. ред. Ю.А. Израэль, Ф.Я. Ровинский. -Л. : Гидрометеоиздат, 1982. – 356 с.
19. Эколого-токсическая оценка урбанизированных и сопредельных территорий Ю.С. Котов и др. – Казань, 1990. - 234 с.
20. Основы биологического мониторинга К.С. Бурдин - М.: У, 1985. – 256 с.
21. Дончева А.В. Ландшафтная индикация загрязнений природной среды. -М. : Экология, 1992. – 187 с.
22....