Права людини сутність, нормативна форма і структура правового статусу

Актуальність обраної теми курсової обумовлена тим, що питання прав і свобод людини і громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової спільноти. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому.
З огляду на актуальність проблеми і була вибрана тема курсової роботи «Права людини сутність, нормативна форма і структура правового статусу».
Права людини є складним, багатовимірним явищем. У різні епохи проблема прав людини, незмінно залишаючись політико-правовою, набувала релігійно-етичного, філософського звучання [8,c.15].
Мета курсової роботи є дослідження прав людини, а також концепцію становлення і розвитку нормативних форм правового статусу.
Вказана мета курсової роботи визначає коло конкретних задач, що мають бути розв’язані:
 розкрити джерела та теоретичні засади ідеї прав людини в різні історичні епохи;
 відтворити структуру становлення ідеї прав людини як системного явища, що складається з ідей свободи, рівності, справедливості;
 показати поліваріативність концепцій прав людини у вітчизняній політико-правовій думці;
 показати взаємозв’язок між ідеєю прав людини та її практичним втіленням на різних етапах українського державотворення.
Об`єктом курсової роботи є конституційні права людини і громадянина.
Предметом курсової роботи є конституційні права людини і громадянина в Україні, розвиток їх конституційно-правового регулювання.
Практичне значення полягає в тому, що вони, мають певний позитивний вплив на формування правосвідомості українського народу, заснованої на повазі до свого минулого та спрямованої на подальший розвиток ідеї прав людини; по-друге, поглиблюють знання про права людини, відповідну ідейно-теоретичну спадщину, сприятимуть вирішенню сучасних практичних питань українського державотворення.
Методи дослідження складає...

Ядром, системоутворюючим елементом правового ста¬тусу людини і громадянина є права, свободи і обов\'язки людини і громадянина. В правах, свободах і обов\'язках не лише фіксуються стандарти поведінки, які вважаються обов\'язковими, корисними, доцільними для нормальної життєдіяльності суспільства, але й розкриваються основні принципи взаємовідносин держави і особи [9,c.7].
Отже, підбиваючи підсумки результатів здійсненого дослідження, можемо зробити такі узагальнення. По-перше, системність закріплення правового статусу людини в Конституції України має розглядатися принаймні в двох основних аспектах: а) як взаємозв’язок та взаємодоповнюваність окремих складових елементів правового статусу людини (громадянство, правосуб’єктність, права й свободи людини й громадянина, конституційні обов’язки); б) як зв’язок на рівні субелементів тих чи інших інститутів. У цьому сенсі ми отримуємо змогу дослідити правовий статус людини з точки зору його відображення та закріплення в Конституції України як складну сукупність інститутів і взаємозв’язків, що забезпечують реалізацію проголошеного Конституцією курсу на визнання людини найвищою соціальною цінністю [7,c.12]. По-друге, важливими категоріями, що дають можливість систематизувати права й свободи людини, як вони відображені в Конституції, є категорії «людської гідності» та «безпеки». В результаті чого представлені в Конституції права і свободи людини можна структурувати та визначити як засоби забезпечення цих конституційних цінностей у стосунках між окремими людьми, а також в їхніх відносинах із державою. По-третє, подальше дослідження системних основ закріплення правового статусу людини в Україні має вирішальне значення для процесу забезпечення прав людини в Україні та реалізації Конституції держави, оскільки обидва вони мають системний характер і завжди торкаються не просто тих чи інших прав або інститутів, а й загального розвитку України як демократичної, соціальної, правової держави [7,c. 15-14].