Емоційно-вальова сфера

В процесі пізнання дійсності чоловік по-різному відноситься до об\'єктів і явищ навколишнього світу. До деяких він випробовує симпатію, чомусь радіє, про щось засмучується, а чогось боїться. Емоції, таким чином, входять в процес пізнання людини як специфічний вид суб\'єктивного віддзеркалення дійсності. Але емоції стають предметом уваги людини, перш за все тоді, коли в чомусь йому перешкоджають. Прагнучи все більш ефективно контролювати навколишній світ, людина не хоче миритися з тим, що в нім самому може існувати щось таке, що зводить зусилля, що нанівець додаються, заважає здійсненню його намірів. А коли гору беруть емоції, то дуже часто все відбувається саме так.
Воля направляє або стримує активність людини, організовує психічну діяльність, виходячи з наявних завдань і вимог, як проблемної ситуації, так і специфічних, соціальних вимог тієї або іншої соціальної групи. Первинне поняття волі було введено для пояснення спонук і дій, здійснюваних по власних рішеннях людини, але що не відповідають його бажанням. Потім воно стало використовуватися для пояснення можливості вільного вибору при конфлікті бажання людини, пов\'язаної з постановкою проблем свободи волі.
Зараз в нових умовах життєдіяльності особливого значення набувають вольові якості керівника:
• завзятість в роботі;
• наполегливість і цілеспрямованість;
• виховання потреби доводити почате до кінця.
Важливою основою працездатності ділової людини є діяльний, хороший настрій. Могутній інтелектуальний і емоційний потенціал - це колосальний чинник здоров\'я.
Любов до своєї справи дає керівникові нові імпульси працездатності. Важливе значення для працездатності і здоров\'я має позитивний емоційний стан. Щоб зберегти творчу активність, керівник повинен жити і працювати в атмосфері доброзичливості.
Несприятлива дія на здоров\'ї надає стан стресу. Існують дві основні форми зняття стресу:
- зміна психотравмуючій ситуації;
- контроль (регулювання) свого емоційного стану.
Праця менеджера вимагає періодичного...

Всі розглянуті закономірності і явища характеризують собою різні аспекти емоційно-вольової саморегуляції станів (емоційної напруженості, стресу, фрустрації, стомлення). Вони мають ще один - специфічний для діяльності керівника аспект. І емоції, і вольові зусилля, і стани, забезпечуючи регуляцію діяльності керівника, в той же час виявляються зовні - в його поведінці, мові, міміці і т.д. Ці прояви також можуть і повинні контролюватися - посилюватися або пригнічуватися. Вони можуть використовуватися керівником як додатковий і достатньо могутній канал міжособової взаємодії, як джерело і засіб інформації (або дезинформації) інших про свої думки, наміри, позиції. Все це позначається в соціальній психології і психології управління поняттям експресивного контура міжособових взаємодій.