Відповідальність за порушення зобов\'язань

Актуальність справжньої роботи обумовлена, з одного боку, великим інтересом до теми \"Відповідальність за порушення зобов\'язань\" в сучасній науці, з іншого боку, її недостатньою розробленістю.
Розвиваючись з роками, способи набувають все більше можливостей, для повного задоволення вимог кредитора і боржника.
Ці способи розвивались поступово, ніби доповнюючи і відкриваючи один одного. Загалом вони поділяються на зобов’язально-правові, які включають неустойку, поруку, гарантію і завдаток, та речово-правові, що поділяються на заставу і утримання.
Одним з перших зобов’язально-правових способів забезпечення виконання зобов’язань, який почав діяти і використовуватись ще з древніх часів, є неустойка. Відповідно неустойка визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов’язаний сплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов’язання.
Наступним видом виконання зобов’язань є порука. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.
Подібно до поручительства, гарантією є зобов’язання гаранта перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов’язання в повному обсязі або в частині.
Останнім способом забезпечення є завдаток, який вважається грошовою сумою або рухомим майном, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.
До речово-правових способів належить застава. В силу якого кредитор має право в разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Новим і останнім способом є утримання. Відповідно до статті 594 ЦКУ кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або...