Удосконалення методів ціноутворення в умовах коливань ринкової кон\'юнктури

Актуальність теми дослідження. В процесі розвитку ринкових відносин в економіці України все більшого значення набуває проблема підвищення ефективності господарювання підприємства, як основної ланки національної економіки.
Для українських підприємств, що займають активну позицію на внутрішньому і зовнішньому ринках прийшов час освоєння активної, наступальної тактики ціноутворення, яка враховує всі конкурентні переваги вітчизняної продукції. Цінова тактика і стратегія підприємства повинна забезпечити достатній рівень цінової стійкості українських товарів на зовнішньому і внутрішньому ринках ще на стадії розробки маркетингових програм, запобігти комерційній невдачі, в певній мірі гарантувати беззбитковість виробництва та збуту продукції.
Метою роботи є аналіз і удосконалення методів ціноутворення в умовах коливань ринкової кон\'юнктури, становлення і розвиток конкурентної боротьби. Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішені такі задачі:
 проведення теоретичного аналізу ціни як економічної категорії ринкової економіки з метою виявлення і обгрунтування основних напрямів удосконалення теорії та методів ціноутворення на продукцію виробничо-технічного призначення;
 розвиток методів встановлення цін на промислові товари з урахуванням рівня їх конкурентоспроможності;
 удосконалення методів ціноутворення;
 введення і обгрунтування поняття цінової стійкості товару на ринку і дослідження його основних чинників;
 розробка методів обліку інфляційного очікування при встановленні цін;
 розробка методичних рекомендацій щодо обліку цінового ризику.
Предмет і об\'єкт дослідження. Предметом даної роботи є виявлення основних закономірностей ціноутворення на промислові товари в умовах ринкової економіки, теоретичних і практичних аспектів процесу формування цін. Об\'єктом дослідження є діяльність Херсонського ВАТ «ХЗКВ», який займається виготовленням: хрестовини, валів, а також займається випуском побутової техніки, таких як...

Отже, об’єктивною вимогою до цінової політики є визначення такого рівня ціни на продукцію, при якому підприємство одержуватиме очікуваний максимальний прибуток при реалізації продукції в довгостроковому та короткостроковому періодах. Нижньою границею ціни є рівень, що відповідає величині всіх витрат підприємства, а верхньою – рівень, що окрім даних витрат включає в себе запланований в ціні прибуток та можливий надприбуток від реалізації продукції. У зв’язку з цим необхідно намагатися встановити такий рівень ціни на продукцію відповідно до її якості, при якому забезпечуватиметься рівень між ціною пропозиції та ціною реалізації.
У даній роботі ми спробували розглянути різні системи обліку витрат, вживані в зарубіжній практиці, вказали їх достоїнства і труднощі, зв\'язані і їх застосуванням.
Найбільш прийнятною з них, на наш погляд, є система \"директ-костинг (Direct-costing Sistem)\". Що формуються в наший країні ринкові відносини служать головною умовою застосування даної системи у вітчизняному аналізі і подальшого проведення досліджень варіантів поведінки витрат залежно від об\'єму виробництва, класифікації витрат на постійних і змінних.
Поява системи \"директ-костинг\", дозволяє виділити такі категорії, як нетто-дохід (прибуток в традиційному розумінні) і брутто-дохід (прибуток + постійні витрати), привело до стирання межі між плануванням і обліком, дозволило перейти до багатоваріантного планування.
Розрахунок собівартості за змінними витратами в рамках \"директ-костинг\", визначення на цій основі маржинального доходу дозволяють визначити в який момент підприємство перестає покривати свої витрати.
Розрахувавши ці показники за даними заводу ВАТ «ХЗКВ», ми з\'ясували, що підприємство не покриває постійні витрати підприємства в цілому.
Формування собівартості продукції і розрахунок фінансового результату від її реалізації по даній системі привели до абсолютно іншим результатам, на наш погляд найбільш точним і достовірним, в порівнянні з традиційною методикою...