Системи оплати праці альтернативні тарифній

ВСТУП
Робоча сила, як трактується в курсі економіки, - це сукупність фізичних і розумових можливостей людини, її здатність до праці. В умовах ринкових відносин «здатність працювати» робить робочу силу товаром. Але це не звичайний товар. Його відмінність від інших товарів складається в тому, що він, по-перше, створює вартість більше ніж коштує сам, по-друге, без нього неможливо здійснити будь-яке виробництво, по-третє, від нього багато в чому залежить ступінь (ефективність) використання основних і оборотних виробничих фондів.
Як же змусити робочу силу працювати найбільше ефективно? Відповідь на це питання лежить в основі будь-якої кадрової політики. І на першому місці по важливості серед чинників, що впливають на ефективність використання робочої сили, стоїть система оплати праці. Саме заробітна плата, а найчастіше тільки вона, є тією причиною, що змушує робітника працювати. Тому значення даної проблеми важко переоцінити.

ВИСНОВКИ
Основна проблема організації оплати праці в сучасних умовах полягає у встановленні адекватною ринковим відносинам системи оплати праці. Вирішити дану проблему досить складно, оскільки стара система організації нормування і оплати праці зруйнована, а нова ще, як правило, не створена. Існуючі системи організації оплати праці засновані на старих принципах її організації, що не відповідає сучасним вимогам. Для побудови нової системи організації оплати праці необхідно вивчити існуючі форми і системи оплати праці як в Україні так і за кордоном.
Застосування тих або інших систем оплати праці залежить від багатьох чинників. Вивчення цих чинників дозволяє вибрати адекватну форму або систему оплати праці для конкретного підприємства. Крім того, вивчення зарубіжного досвіду також є корисним для встановлення принципів, форм і систем оплати праці в ринкових умовах. Практика переходу до ринкової економіки висунула два основних типу організації заробітної плати на підприємствах: тарифний і безтарифний.
Найбільш поширеним і у відомому сенсі традиційним є тарифний спосіб організації заробітної плати. Усередині нього найбільш ефективна організація заробітної плати на основі Єдиної тарифної сітки. Тарифний тип організації заробітної плати переважно для працівників тим, що він припускає встановлення умов оплати до початку процесу виробництва і не пов\'язаний безпосередньо з кінцевими результатами діяльності. Безтарифний варіант організації заробітної плати, навпаки, переважно для працедавця, оскільки оплата працівникові проводиться після того, як стає відомий кінцевий результат діяльності. Вибір систем оплати цілком і повністю є прерогативою працедавця. Головними вимогами до організації заробітної плати на підприємстві і відповідно критерієм її ефективності є забезпечення реального зростання заробітної плати при зниженні її витрат на одиницю продукції і гарантія підвищення оплати праці кожного працівника у міру зростання...