Вдосконалення методики розрахунку виробничої потужності

Виробнича потужність є вихідним пунктом планування виробничої програми підприємства. Вона відображає потенційні можливості об\'єднань, підприємств, цехів щодо випуску продукції. Визначення величини виробничої потужності позичає провідне місце у виявленні та оцінці резервів виробництва.[5,43].
Спроможність галузей промисловості, підприємств та їхніх підрозділів виробляти максимальну кількість продукції знаходиться у безпосередній залежності від кількості, досконалості та дієздатності засобів праці, якими вони оснащені. Засоби праці, передусім їхню активну частину - знаряддя праці, слідує рахувати основним фактором формування виробничої потужності підприємств. Проте з цього не слідує робити висновок про те, що виробничу потужність можна визначати на основі виробничо-технічних параметрів засобів праці без обліку конкретних обставин, у яких підприємство діє на даному відрізку часу.[3,7].
Технічний підхід до визначення виробничої потужності засобів праці має певні недоліки. Головним з них є відрив їх від виробничих відносин, в умовах яких вони функціонують. Отже, для розуміння суттєвості та пізнання природи виробничої потужності необхідно враховувати суспільно-економічні умови, в яких використовуються засоби праці.
Сучасні знаряддя виробництва, в якому б вигляді вони ні виступали (систем машин, комплексів машин), використовуються людьми у процесі праці. А процес праці завжди протікає при певній суспільній формі, що визначається характером власності на засоби виробництва. Отже, виробничі відносини складаються на основі певної форми власності на засоби виробництва.

Найважливішим результатом організації інтенсивного використання виробничих потужностей є прискорення темпів приросту продукції без додаткових капітальних вкладень, темпів росту фондовіддачі. Розвиток нашої економіки на сучасному етапі і в найближчій перспективі обумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств. Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей є важливим фактором економічного зростання, при якому не тільки підвищується ефективність застосовуваних потужностних ресурсів, але і зростає її значення у прирості продукції, тобто коли головним джерелом збільшення випуску продукції ставає економія цих ресурсів.
Організація інтенсивного використання виробничих потужностей повинна здійснюватися з урахуванням дії сукупності двох взаємоповя’заних видів факторів, що обумовлюють можливість більш завантажене функціонування потужностних ресурсів у часу (підвищення їхньої завантаженості) та впливаючих на інтенсивний приріст потужностей (зниження машиноємкості).
Визначення рівня організації інтенсивного використання виробничих потужностей обумовлює необхідність обгрунтування критерію його оцінки. Таким критерієм може бути мінімум розірвання між рівнями використання потужностей та обладнання, що складає систему машин підприємства. Отже, чим менше це розірвання, тим вище рівень організації використування виробничих потужностей.
Проблема організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств охоплює широке коло питань та обумовлює необхідність рішення двуединой задачі: по-перше, мобілізації резервів підвищення пропорційності потужностей шляхом вдосконалення побудови системи машин окремих підрозділів та підприємств у цілому; по-друге, раціональне використання виробничих потужностей шляхом вдосконалення господарського механізму, системи матеріального стимулювання. Ці питання є стержневыми у запровадженій економічній реформі на рівні підприємства....