ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЕМСТВА ТА ЇЇ УПРАВЛІННЯ

У ринкових умовах господарювання інноваційні процеси в розвитку економіки будь якої галузі народного господарства мають вирішальне значення. Всю сукупність процесів і явищ, що відбуваються у виробничій сфері господарювання умовно поділяють на дві групи – традиційні та інноваційні.
Маючи в достатній кількості відповідно природно-сировинні ресурси, протягом тривалого часу економіка розвивалася переважно за рахунок екстенсивних факторів, тобто постійного зростаючого обсягу суспільних ресурсів основних виробничих фондів, чисельності виробництва персоналу. Та з часом екстенсивні фактори вичерпали себе, а в багатьох випадках стали економічно не вигідними. У зв’язки з цим розвиток сучасного виробництва і його інтенсифікація мають базуватися на нових вішеннях щодо нової техніки, технології організаційної форми і методів господарювання. Опрацювання, прийняття та реалізація рішень такого ряду і складають зміст інноваційних процесів. Тобто в загальному розумінні інноваційні процеси, які займають чільне місце в будь якій складовій виробничо-господарської системи, є сукупністю якісно нових прогресивних змін що постійно відбуваються у часі і просторі.
У нинішній період ринкових відносин науково технічної революції інноваційні процеси стали основою розвитку будь-якої галузі не тільки народного господарства, а й підприємств різної форми власності Вони є передумовою розвитку економіки в майбутньому.
Інноваційні процеси є результатом наукових досліджень і розробок певними галузями науки, а завершуються вони впродовж у виробництво новин, сприяючи прогресивними змінами останнього.
У сучасній літературі часто вживаються слова “новація” та “інвенція”. Ці слова латинського походження. Новація – означає оновлення, зміну, щось нове. Інвенція – винахід вигадка.
Є кілька видів інноваційних процесів, та між окремими їм видами існує відносно тісний взаємозв’язок. Отже впровадження технічних новин у
будь-яку господарську-виробничу діяльність обумовлює перш за все відповідні нововведення,...

Отже, провівши деякі дослідження у сфері інноваційного менеджменту, а показавши їх на приладі акціонерної компанії “Укррічфлот”, можна зробити наступні висновки.
Перш за все, розвиток інноваційної діяльності в Україні залежить від багатьох чинників, а тому не досягла свого 6ногею. Стан економіки, її стійкість безпосередньо впливає на новацій, для запровадження яких потребуються не менше вітчизняні і зарубіжні інвестиції, але й сприятливий соціально-політичний макроклімат в державі. При цьому підхід можна досягти успіху у різних сферах виробництва, науки, техніки. У результаті економіка країни як єдина система зберігатиме цілісність і якісну визначеність.
Вибір й обґрунтування механізмів, що обумовлюють інноваційний, інвестиційний та соціально-економічний розвиток, опираються на внутрішні і зовнішні інтереси як країни, так і окремо взятого підприємства (в даному випадку “Укррічфлот”).
На фірмі “Укррічфлот” впровадження конструктивних і технологічних навичок часто здійснюється за рахунок власних коштів, через відсутність державних інвестицій у розробку інноваційних проектів.
У даному питанні важливу роль відіграє інтеграція малих фірм у великомасштабне підприємство, чи організацію з метою досягнення спільної мети. Процес такого об’єднання залежить від того, на скільки суб’єкти незначних підприємств відповідають або можуть протистояти суб’єктам великої о-ції, не руйнуючи її особливостей економічної етики, що склалися із чітко вираженою стратегією.
Отже, із вище наведених розрахунків по компанії “Укррічфлот” можна проаналізувати і зробити висновок про те, що кожен проект по своєму прийнятий для фірми. Проте проект із судном на підводних крилах більш привабливий, не тільки для виробника, а й для користувачів. Але разом із цим цей інноваційний проект має свої негативи, оскільки вимагає вдвічі більше інвестицій, ніж проект з дизельним судном. Тому остаточний вердикт залежить від керівника, фінансових можливостей фірми, від величини власних та позитивних коштів.