Форми і системи оплати праці та їх удосконалення

ВСТУП
Для гнітючої більшості людей заробітна плата є основним джерелом доходу. Саме від її величини залежить рівень життя населення будь-якої країни. Тому питання, зв\'язані з заробітною платою (її величиною, формою нарахування і виплати й ін.), є одними з найбільш актуальних як для працівників, так і для роботодавців.
Розглядаючи проблеми оплати праці, навіть недосвідчений у цьому занятті людин може помітити, що одне тільки визначення розміру заробітної плати може викликати значні утруднення у всіх учасників трудових взаємин: працівник завжди бажає мати як можна більш високий рівень доходу, тоді як роботодавець прагнути скоротити свої витрати.
У макроекономічному плані ця проблема виглядає в такий спосіб: реальна купівельна спроможність населення залежить, крім усього іншого, від номінальної величини заробітної плати і від рівня цін на споживчі товари. Але в цілому для економіки країни ці величини мають визначену кореляційну залежність: коли яке-небудь підприємство або організація підвищує реальну (щодо рівня інфляції) заробітну плату своїм працівникам, те відповідно збільшується собівартість продукції, що випускається, (при тім, що величина інших витрат не міняється), а це приводить до росту ціни. Причому ціна, як правило збільшується на велику величину, чим ріст заробітної плати, що викликав це збільшення. У масштабі країни це приводить до того, що ціни підвищуються на велику величину, чим доходи. У підсумку реальна купівельна спроможність населення або залишається такий же, або знижується.
Проблема економічної зацікавленості працівників у поліпшенні кінцевих результатів господарської діяльності підприємства і зараз залишається злободенної. Сьогоднішнє положення речей спростувало представлення, відповідно до якого лібералізація і приватизація автоматично знімуть питання і приведуть до появи сильної трудової мотивації. Воно виявилося не відповідної сучасної господарської реальності.
Стимули високої якості і продуктивності треба шукати не за межами виробництва,...

ВИСНОВОК
На сьогоднішній день у нашій країні існує велика кількість невирішених питань і протиріч у сфері оплати праці.
Час диктує необхідність такої системи оплати, що формувала б могутні стимули розвитку праці і виробництва. Працівник украй зацікавлений навіть у невеликому підвищенні зарплати. Роботодавець же не квапитися підвищувати неї, заощаджуючи на оплаті праці.
Одна із самих серйозних проблем у цій області - відсутність твердої залежності величини оплати праці від реальних зусиль даного працівника, а також від результатів його праці. Живучи практично в борг, насамперед через необхідність щомісячної виплати іпотечного кредиту за власне житло, західний працівник намагається трудитися з більшою віддачею, щоб не виявитися в рядах безробітних навіть на короткий час; він досить зацікавлений у більш продуктивній праці в розрахунку на більш високу оплату.
У наших працівників, на відміну від західних, при низькій зарплаті стимули до продуктивного праця вкрай ослаблені, а те і зовсім відсутні: виникає прагнення поменше напружуватися на своєму офіційному робочому місці і більше сил і часу залишити на додаткові заробітки.
З іншого боку, висока зарплата в розвитих країнах змушує підприємства шукати і знаходити резерви підвищення продуктивності праці (механізувати працю, краще його організувати і т.п.), у результаті чого збільшуються можливості для нового підвищення зарплати. А оскільки оподатковування доходів прогресивне, державний бюджет поповнюється. Тому для розвитих економік характерне прагнення підвищити мінімальну зарплату і тим самим домогтися загального збільшення зарплати.
У нашій країні картина інша: низька зарплата на тлі збереження на підприємствах і в організаціях зайвої чисельності працівників і невисока продуктивність праці перешкоджають підвищенню ефективності виробництва і рівня життя.
Удосконалювання систем оплати праці, пошук нових рішень, глибоке вивчення Західного, і особливо Японського досвіду, може дати нам вже в найближчому майбутньому ріст...