ШТУЧНІ ВОЛОКНА. ЇХ ОДЕРЖАННЯ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ

Актуальність дослідження. Завдання створення зручного одягу, що захищає людину від зовнішнього середовища, виникла вже на самих ранніх стадіях розвитку людського суспільства. Можна виділити принаймні три етапи вирішення цього завдання, які принципово відрізняються характером сировини, що застосовується для виготовлення одягу. На першому етапі виготовляли одяг зі шкір тварин і матеріалів, які отримували із пагонів рослин; на другому були використані матеріали з природних волокон (бавовна, вовна, льон, натуральний шовк). Ми є сучасниками третього етапу, коли в якості сировини для одержання тканин, трикотажу, нетканих текстильних матеріалів, а також для виробництва різноманітних виробів технічного призначення (канати, сітки і гумотехнічні вироби, фільтрувальні матеріали та інше) в зростаючій кількості поряд з природними волокнами, а дуже часто і замість них, використовують хімічні волокна.
За більш ніж столітню історію хімічних волокон їх практичне значення для виробництва матеріалів і виробів, необхідних для забезпечення життя людей, розвитку техніки і науки, стало незаперечним. Це одяг та предмети інтер\'єру, спортивні та медичні вироби, а також багато іншого, що входить до кола важливих і повсякденних потреб людини. Подальший розвиток техніки, транспорту, будівництва сьогодні неможливий без використання волокнистих матеріалів.
Об\'єктом дослідження є особливості хімічних волокон, зокрема одного із їхніх видів — штучних волокон.
Предметом дослідження є ознайомлення з різними видами хімічних волокон, а також виявлення особливостей одержання, основних властивостей та використання штучних волокон.
Метою дослідження виступає загальний аналіз відомостей про хімічні волокна та більш детальний розгляд штучних волокон.
Для досягнення вище зазначеної мети поставлені такі науково – дослідні завдання:
проаналізувати стан наукової розробки досліджуваного питання;
дати визначення поняттю хімічні волокна та класифікувати їх за різними ознаками;
ознайомитися з загальними...

Проаналізувавши стан наукової розробки досліджуваної теми, ми побачили, що вона вже досить широко розкрита, однак більшість літератури представлена авторами радянських часів. На сучасному етапі хімічні волокна продовжують вивчатися. Проводяться роботи з метою вдосконалення їх властивостей та процесу виробництва.
Волокна, при отриманні яких використовують хімічні або фізико-хімічні процеси переробки природних і синтетичних високомолекулярних сполук (полімерів), називаються хімічними. Їх можна класифікувати за таким ознаками як сировинна база, з якої виготовляють волокна (синтетичні, штучні), структура волокон (моноволокна, штапельні волокна, філаментні нитки) та їх призначенням (загального призначення, еластомірні, високоміцні, надміцні високомодульні та ін.), за хімічними властивостями (карболанцюгові, гетероланцюгові).
За своїми властивостями хімічні волокна мають кращі показники ніж натуральні, вони міцні, гарно тримають форму, не зминаються, стійкі до дії світла, вологи, цвілі, бактерій, хемо- та термостійкі. Штучні волокна за своїм складом більш схожі з натуральними тому не мають певних ознак що характерні для хімічних (усідаються, зминаються, не стійкі до дії лугів, органічних окисників, електризуються). Значна частина волокон, що випускаються, модифікована і має поліпшені або спеціальні властивості - бактерицидні, вогнезахисні, пофарбовані в масі та ін.
Формування волокон може відбуватися кількома способами, основними є наступні: формування з розплаву або пластифікування полімеру з охолодженням струменів нижче температури затвердіння; сухе формування з розчину з випаровуванням розчинника і підвищенням концентрації полімеру до переходу струменів в твердоподібний стан; мокре формування з розчину в середовищі осаджувача, що призводить до зміни складу системи і затвердіння струменів; формування з фазовим розпадом з розчину при охолодженні струменів до переходу їх у твердий стан.
Проаналізувавши відомості з даної теми можна прийти до висновків, що штучні...