УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ПП «СЄВЄРОДОНЕЦЬКСПЕЦЕНЕРГОРЕМОНТ-1»

Питанням управління оборотними коштами в радянській спеціальній науковій літературі приділялося багато уваги. Проте методологія управління оборотними коштами носила в основному макроекономічний характер, що було зумовлено централізованим управлінням держави всіма суб’єктами і об’єктами господарської діяльності. Оборотні кошти підприємства розглядалися як окремі об’єкти і аналіз не ставив за мету створення ефективної інформаційної системи для внутрішнього управління фінансовими ресурсами підприємства. Це означає, що перед вітчизняною наукою питання управління оборотним капіталом, яке є невід’ємною частиною єдиного процесу управління підприємством, не ставилося, тому що в нашій країні всі складові процесу управління, такі як облік, аналіз, контроль та прогнозування, були і є предметами різних наук.
У сучасних умовах для більшості підприємств типовим наслідком кри-зових явищ їхнього економічного розвитку стала гостра нестача необхід-ного обсягу оборотних активів, що істотно позначається на ефективності їхнього господарювання. Разом із цим низька забезпеченість виробничих підприємств оборотни¬ми активами супроводжується низьким рівнем їх використан¬ня. Тому сьогодні одним з найактуальніших завдань у забезпеченні підвищення ефективності виробничої діяльності підприємств є суттєве вдосконалення управління їхніми оборотними активами.
Значний внесок в дослідження проблем управління оборотними активами зробили такі вчені, як І.О. Бланк, С.В. Калабухова, М.Р. Ковбасюк, І.Д. Лученок та інші. Разом з тим, існує ряд теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними як на рівні промисловості в цілому, так і на рівні її окремих галузей. До них слід віднести проблеми класифікації оборотних активів, оцінки ефективності їх використання, вдосконалення контролю, системи обліку оборотних активів, нейтралізації впливу кризових явищ на їх формування.
У ринкових умовах господарювання особливої актуальності набуває об’єктивна оцінка управління активами...

Узагальнюючи результати теоретичної та практичної роботи по вдосконаленню управління оборотними активами підприємств, слід зробити наступні висновки.
Термін “оборотні активи” має в економічній теорії кілька синонімів – оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал тощо. Але, незважаючи на різноманітність термінів, еко¬номічна сутність поняття, що ними визначається, трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі досить однозначно.
Питанням оборотних коштів в радянській спеціальній науковій літера-турі приділялося багато уваги, проте, методологія аналізу поняття оборотних коштів в основному носила макроекономічний характер, що було зумовлено централізованим управлінням держави всіма суб’єктами і об’єктами господарської діяльності. Таким чином, з точки зору підприємства, оборотні кошти аналізувалися як окремі об’єкти, і такий ретроспективний аналіз був методологічно відірваний від прогнозування і не ставив за мету створення ефективної інформаційної системи для внутрішнього управління фінансовими ресурсами підприємства.
Особливість оборотних активів полягає у її двоякій природі. З одного боку, вони виступають у вигляді активів, втілених у матеріальні цінності, засоби сфери виробництва та сфери обігу (виробничі запаси; матеріальні цінності у виробництві; готова продукція, незавершене виробництво; кошти в касі, на розрахунковому рахунку та інших рахунках в банку). З іншого боку, формування їх як активів підприємства нерозривно пов’язане із конкретними джерелами капіталу, які забезпечують це формування. З’ясування цього зв’язку і викликало появу термінів, що уточнюють це поняття, – оборотний капітал, робочий капітал тощо.
Оборотні активи сфери виробництва обслуговують сферу виробництва і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції. Водночас оборотні активи сфери обігу хоч і не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі, але забезпечують єдність виробництва та обігу. Таким чином, оборотні активи забезпечують єдиний процес.
На...