кадрова політика у закладах Охорони здоров’я

Вступ

Сучасний етап розвитку національної економіки України характеризується пошуком найефективніших важелів та інструментів ведення виробничо-господарської діяльності. Підвищення ролі приватної власності, розвиток фондового ринку, активізація зовнішньо-економічної діяльності потребують удосконалення механізму управління організаціями як найважливішого чинника впливу на працівників з метою досягнення поставлених цілей. Саме управлінська діяльність визначає успіхи організації на внутрішньому і зовнішньому ринках, якість інституційних і структурних змін, здатність до адаптації в умовах жорстокої конкуренції.
Однією з найголовніших складових успіху економічно розвинутих країн світу (США, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Канада, Швеція) є використання менеджменту, тобто наукового обґрунтованої та якісно побудованої системи управління організацією. Менеджмент виступає як результативний засіб формування ринкових стратегій, залучення інвестицій, здійснення нововведень, оптимізації співвідношення попиту і пропозиції тощо.
В умовах розвитку ринкових відносин менеджмент активно проникає на українські підприємства. Підприємці зацікавлені у використанні його основних надбань, оскільки це дає змогу досягнути стрункої побудови організації, знизити трудомісткість апарату управління, посилити управлінський вплив, зосередити зусилля всіх працівників на досягненні поставлених цілей. В організаціях усе більшого значення набуває діяльність керівників нової формації – менеджерів. Саме ці категорії працівників сприяють утвердженню підприємства на ринку, успіху в конкурентній боротьбі, втіленню нових ідей та результативних стратегій. Добре підготовлений менеджер, який володіє широкими знаннями у сфері сучасної економіки, основами інформаційних і комп’ютерних технологій, технікою лілового спілкування з вітчизняними та зарубіжними партнерами, може забезпечити успіх організації, її інноваційний розвиток, сприятливий інвестиційний клімат. Побудоване на засадах сучасного...

Загальні висновки і пропозиції

Побудова системи управління в нашій організації, тобто формування взаємопов’язаних і взаємодіючих управлінських важелів, які забезпечують управлінський вплив, відбувається під впливом різноманітних економічних та соціально - економічних чинників. Економічні аспекти в управлінні пов’язані з орієнтацією діяльності організації та її системи управління та досягнення певних рівнів прибутковості, результативності, економію наявних ресурсів, впровадження досягнень науково-технічного прогресу тощо. На сучасному етапі простежується тенденція до акцептування уваги на соціально-психологічних аспектах управління. Йдеться про формування організаційної культури, репутації та іміджу підприємства, дотримання законодавчих, соціальних норм та врахування основних положень ефективних зарубіжних систем управління в діяльності організації.
Актуальною проблемою сучасного менеджменту є активізація людських ресурсів для досягнення успіху організації. До причин такої переорієнтації належать проблеми, що виникли із швидкими змінами в технології і економіки, тому важливою теоретичною та практичною проблемою є переорієнтація персоналу на досягнення стратегічних завдань організації.
Значення людського чинника в організації слід розглядати в кількох аспектах:
1. Кількісний аспект: прямі та непрямі витрати, які охоплюють заробітну плату, кошти на підготовку та перепідготовку персоналу, влаштування робочого місця та його постійне вдосконалення.
2. Якісний аспект: пошук людьми постійної роботи, підвищення професійного та культурного рівня працівників, оцінка ними можливостей службового (кар’єрного) зростання.
3. Стратегічний аспект: турбота керівництва про постійне підвищення кваліфікації працівників, усвідомлення значення людського чинника як елемента конкурентноздатності.
Однак до останнього часу поняття “менеджмент персоналу” у вітчизняній українській практиці закладів охорони здоров’я було відсутнім, хоча система управління кожною організацією мала...