Заповідники Степової зони: Луганський, Український степовий, Асканія-Нова

Вступ
Природа України - багата та різноманітна. На півночі регіону, а також у Карпатських та Кримських горах поширені хвойні, мішані та листяні ліси, південніше розміщена смуга острівних лісів лісостепу. Ще південніше, у приморських районах, розвинуті рівнинні ландшафти степової зони, у теперішній час майже повністю оброблені під сільськогосподарські культури.
Чітко виражена природна зональність визначає у межах України існування багатьох ландшафтно-флористичних і фауністичних комплексів, у складі яких разом з масовими, домінуючими видами існують рідкісні і навіть зникаючі, що потребують охорони. Тут нараховується кілька сотень тисяч видів тварин, із яких близько 700 припадає на долю хребетних.

Висновок
До заповідників Степової зони належать і такі, як Луганський, Український та Асканія-Нова.
Луганський заповідник складається з трьох частин: Стрілецького та Провальського степу і з Станично-Луганського відділення. Дуганський заповідник відомий як заповідник по охороні сурка європейського, або байбака.
Український степовий заповідник складається теж з трьох частин: Михайлівської цілини, Хомутовського степу та Кам’яних Могил (мініатюрної „гірської країни”). На території заповідника зустрічаються бражники, ласка, перев’язка, пугач та інші тварини, що занесені до Червоної книги України.
Асканія-Нова - державний біосферний заповідник, що є багатоцільовим науково-дослідним закладом, до складу якого крім профілюючих відділів і лабораторій входить заповідний комплекс, що включає заповідний степ, зоологічний та дендрологічний парки. Засновник заповідника - Ф. Е. Фальц-Фейн (1889 р.)