    Сейчас на сайте: 1 посетителей (1 зарегистрированных, 0 гостей) |   426057681  574055213 |  Партнерам |  Авторам |  Покупателям |
ЛОГОПЕДІЯ-ВІДПОВІДІ НА ДЕРЖАВНІ ІСПИТИ 81 вопрос
| шпаргалки, Логопедия Объем работы: 54стр Год сдачи: 2010 Стоимость: 600 руб. Просмотров: 3750 | Не подходит работа? |
Оглавление
Введение
Заключение
Заказать работу
ЗАПИТАННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ З ЛОГОПЕДІЇ возможен перевод на русский язык І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА :
1.Предмет , мета і завдання логопедії
2.Принципи логопедії
3. Зв”язок логопедії з анатомією і фізіологією
4.Зв”язок логопедії з нейрофізіологією.
5. Зв”язок логопедії з нейропсихологією
6.Зв”язок логопедії з психолінгвістикою
7.Функціональні і спадкові причини виникнення поруш. мовлення у дітей
8.Екзогенно-органічні причини виникнення ( ЕОПВ) порушень мовлення
9.Клініко- педагогічна класифікація порушень мовлення ( КПКПМ ) .
10.Психолого – педагогічна класифікація порушень мовлення у дітей
11. Клінічна характеристика дітей з дислалією .
12. Характеристика особливостей мовлення дітей з дислалією .
13. Клінічна характеристика дітей з ринолалією
14. Характеристика особливостей мовлення з ринолалією .
15. Клінічна х-ка дітей з дизартрією.
16. Характеристика особливостей мовлення дітей з дизартрією .
17. Клінічна характеристика людей з порушенням голосу.
18. Хар-ка особливостей порушення фонематичних процесів у дітей з ФФНМ.
19. Клінічна характеристика дітей з заїканням.
20. Х- ка особливостей мовлення дітей з заїканням в залежності від типу судом і місця їх виникнення.
21. Клінічна і психолого – пед. х - ка дітей з моторною алалією.
22 Клінічна і психолого-педагогічна х -ка дітей з сенсорною алалією
23.Клінічна хар-ка дітей з ЗНМ
24.Періодізація дітей ЗНМ
25. Порівняльна х - ка дітей з первинним ЗНМ і
суміжними з ним станами (інтелект. недост., поруш. слуху, затримкою мовл. розвитку, затримка псих. розвитку - ЗПР)
26. Характеристика дислексій
27. Характеристика дисграфій
ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
1. Постановка звуків...
1.Предмет , мета і завдання логопедії
2.Принципи логопедії
3. Зв”язок логопедії з анатомією і фізіологією
4.Зв”язок логопедії з нейрофізіологією.
5. Зв”язок логопедії з нейропсихологією
6.Зв”язок логопедії з психолінгвістикою
7.Функціональні і спадкові причини виникнення поруш. мовлення у дітей
8.Екзогенно-органічні причини виникнення ( ЕОПВ) порушень мовлення
9.Клініко- педагогічна класифікація порушень мовлення ( КПКПМ ) .
10.Психолого – педагогічна класифікація порушень мовлення у дітей
11. Клінічна характеристика дітей з дислалією .
12. Характеристика особливостей мовлення дітей з дислалією .
13. Клінічна характеристика дітей з ринолалією
14. Характеристика особливостей мовлення з ринолалією .
15. Клінічна х-ка дітей з дизартрією.
16. Характеристика особливостей мовлення дітей з дизартрією .
17. Клінічна характеристика людей з порушенням голосу.
18. Хар-ка особливостей порушення фонематичних процесів у дітей з ФФНМ.
19. Клінічна характеристика дітей з заїканням.
20. Х- ка особливостей мовлення дітей з заїканням в залежності від типу судом і місця їх виникнення.
21. Клінічна і психолого – пед. х - ка дітей з моторною алалією.
22 Клінічна і психолого-педагогічна х -ка дітей з сенсорною алалією
23.Клінічна хар-ка дітей з ЗНМ
24.Періодізація дітей ЗНМ
25. Порівняльна х - ка дітей з первинним ЗНМ і
суміжними з ним станами (інтелект. недост., поруш. слуху, затримкою мовл. розвитку, затримка псих. розвитку - ЗПР)
26. Характеристика дислексій
27. Характеристика дисграфій
ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
1. Постановка звуків...
ПРИКЛАД : ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ № 27 ІІІ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ
27.У першокласника спостерігаються труднощі при формуванні читання. Він не може зрозуміти як правильно читати склади. Назвіть це порушення мовлення. Складіть план корекції мовлення у цієї дитини. Такий першокласник має дислексію з мнестичними порушеннями читання .Мнестичні порушення читання пов’язані з труднощами встановлення зв’язків між звуками і буквами. Ці порушення проявляються в труднощах засвоєння всіх букв, у недиференційованих замінах букв при читанні. Дитина на запам’ятовує, яка буква відповідає тому чи іншому звуку. Такі помилки носять стійкий характер і часто пов”язана з іншими порушеннями мовлення : дислалією, дизартрією або алалією.Роботу з такою дитиною потрібно спланувати так , щоб вона одночасно сприяла як розвитку правильній звуковимові так і аналізу і синтезу звукового складу слова. Навчання читанню повинно бути тісно пов”язане з навчанням письма. Для читання спочатку підбираються відкриті склади двох видів:
1.Що складаються з одного приголосного , який повторюється з усіма вивченими голосними ( ма, мо, му, ми).
2.Всі вивчені приголосні поєднуються з одним і тимже голосним : ма, ша, ра, па. Ці склади можуть складати самі діти або читати їх в готовому ( написаному ) вигляді як ізольовані склади ( не у тексті ). Потім використовується читання і складання слів, що складаються з двох відкритих складів ( маша, каша .) і з одного складу ( суп …). В результаті такого навчання дитина повинна навчитися плавно по складах читати слова,вміти складати слова такого типу з букв розрізної азбуки без попереднього аналізу.
27.У першокласника спостерігаються труднощі при формуванні читання. Він не може зрозуміти як правильно читати склади. Назвіть це порушення мовлення. Складіть план корекції мовлення у цієї дитини. Такий першокласник має дислексію з мнестичними порушеннями читання .Мнестичні порушення читання пов’язані з труднощами встановлення зв’язків між звуками і буквами. Ці порушення проявляються в труднощах засвоєння всіх букв, у недиференційованих замінах букв при читанні. Дитина на запам’ятовує, яка буква відповідає тому чи іншому звуку. Такі помилки носять стійкий характер і часто пов”язана з іншими порушеннями мовлення : дислалією, дизартрією або алалією.Роботу з такою дитиною потрібно спланувати так , щоб вона одночасно сприяла як розвитку правильній звуковимові так і аналізу і синтезу звукового складу слова. Навчання читанню повинно бути тісно пов”язане з навчанням письма. Для читання спочатку підбираються відкриті склади двох видів:
1.Що складаються з одного приголосного , який повторюється з усіма вивченими голосними ( ма, мо, му, ми).
2.Всі вивчені приголосні поєднуються з одним і тимже голосним : ма, ша, ра, па. Ці склади можуть складати самі діти або читати їх в готовому ( написаному ) вигляді як ізольовані склади ( не у тексті ). Потім використовується читання і складання слів, що складаються з двох відкритих складів ( маша, каша .) і з одного складу ( суп …). В результаті такого навчання дитина повинна навчитися плавно по складах читати слова,вміти складати слова такого типу з букв розрізної азбуки без попереднього аналізу.
возможен перевод на русский язык
После офорления заказа Вам будут доступны содержание, введение, список литературы*
*- если автор дал согласие и выложил это описание.