Окиснення циклогексану

Даний проект являє собою розрахунок матеріального та теплового балансів відділення окиснення виробництва капролактаму. Проект базується на даних аналогічно діючих виробництв, однак містить певні технологічні особливості та конструкторські рішення.

Запропонований проект може бути основою для створення нового виробництва. В такому випадку необхідно виконати розрахунок реакційного вузла та допоміжних апаратів і виконати обсяг робіт з моделювання та оптимізації.



Рідкофазне окислення циклогексану здійснюється послідовно в чотирьох секціях реактора 1. Кожний реактор складається з двох секцій з індивідуальним підводом стисненого повітря в кожну секцію. Ступінчатий процес окислення циклогексану дає можливість збільшити вихід корисних продуктів.

Оптимальний час перебування реакційної рідини в реакторах окислення та розподіл повітря по секціях забезпечують сприятливі умови для протікання процесу окислення в напрямку підвищення виходу корисних продуктів: циклогексанону та циклогексанолу. Реакція окислення циклогексану протікає з великим виділенням тепла. Реакційне тепло відводиться циклогексаном, що випаровується та використовується в скрубері-конденсаторі 6 і для нагрівання холодного циклогексану, який подається в реактори окислення.

Передбачається можливість регулювання температури окислення циклогексану в межах від 148 до 165 ºС. В звязку з цим робочий тиск процесу становить від 0,75 до 0,95 МПа . Апаратура вузла окислення розрахована на тиск 1,25 МПа (12,5 кгс/см2).

Сумарна конверсія циклогексану в чотирьох секціях реакторів за один прохід підтримується в межах масової частки від 4 до 5 %, при цих умовах забезпечується найвища селективність.

Рівень рідкої фази в І, II, III секціях реакторів підтримується за допомогою переливних карманів, розміщених біля штуцерів виходу рідини із секції.

Час перебування циклогексану в реакторах дорівнює від 25 до 30 хв. (з урахуванням газонаповнення від 10 до 15 %).

В початковий період пуску...

1. Лебедев Н. Н., Манатов Н. И., Швец В. Ф. «Теория технологических процессов основного органического синтеза». – М.: Химия, 1975. – 477 с.

2. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А., «Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии». – Ленинград: Химия, 1987. – 576 с.

3. Технологічний регламент ВАТ “Азот”, м. Черкаси

4. Розрахунок матеріальних балансів хіміко-технологічних процесів: Методичні вказівки до практичних занять з фахових дисциплін для студентів спеціальності 7.091601 ”Хімічна технологія органічних речовин”/ Уклад. Ю.Р. Мельник, С. Р. Мельник, В. В. Реутський, В.Л. Старчевський. – Львів: Вид-во НУ ”Львівська політехніка”, 2001. – 40 с.

5. Термодинамічні властивості речовин: Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Фізична хімія” для студентів ІІ і ІІІ курсів хіміко-технологічних спеціальностей. Укл.: Ю.Я. Ван-Чин-Сян, Н.С. Качуріна, М.І. Шередько. – ЛПІ, 1991. – 64 с.

6. Справочник химика. Т. 1. – М. – Л.: Госхимиздат, 1963. – 1072 с.