Місцеві бюджети

У 1991 році Україна стала на шлях розбудови незалежної ринкове орієнтованої держави. Разом з цим країна зіткнулась з рядом державотворчих проблем, породжених об\'єктивними суспільними та економічними процесами характерними для країн, що прямують до ринкових відносин.
Серед наявного комплексу проблем на перший план виходять питання створення і функціонування ефективної бюджетної системи, яка б забезпечила виконання всіх покладених на державу функцій. Головним напрямом вирішення даної проблеми є вдосконалення формування місцевих бюджетів, так-як саме вони є фінансовою опорою соціально-економічного розвитку регіонів, а значить і всієї держави в цілому.
Але вирішення вище вказаних проблем неможливе без формування стійкої і надійної доходної бази місцевих бюджетів. Про це і піде мова в даній роботі.
Актуальність даної проблеми зростає насамперед у зв\'язку з необхідністю децентралізації компетенцій щодо розв\'язання державних завдань, що дозволить досить гнучко пристосувати надання суспільних благ і послуг до потреб як окремих громадян, так і жителів різних регіонів. Можливість кращого врахування уподобань та інтересів громадян є основним економічним аргументом на користь фінансової самостійності регіональних та місцевих органів влади.
Мета роботи — дослідити існуючі види доходів місцевих бюджетів, а також розглянути недоліки сучасної системи формування доходної бази місцевих фінансів та запропонувати шляхи її вдосконалення.
Одним з основних завдань даної роботи є аналіз структури доходів бюджету Ірпінського регіону, та визначення основних факторів, що впливають на неї, а також розробити економіко-математичну модель доходів бюджету цього рівня.
Предметом роботи є дослідження напрямків впливу законотворчих та економічних процесів на формування доходної бази місцевих бюджетів.
Формування місцевих бюджетів та шляхів його вдосконалення за часів Радянського Союзу майже не досліджувались, так-як ця галузь фінансів вважалась проявом капіталізму. Так К.Я.Чижов та Л.П.Павлова...

На основі проведених в роботі досліджень можна підвести наступні підсумки:
Діюча система формування місцевих бюджетів, в якій відсутній чіткий розподіл відповідальності за витрати чітке закріплення податків за різними видами бюджетів на досить тривалий час, а також зрозумілі правила перерозподілу доходів, не створює жорстких бюджетних обмежень для місцевих органів влади і не примушує Їх \"жити по кишені\", а також не стимулює їх роботу що до пошуку резервів збільшення бюджетних доходів шляхом нарощування обсягів виробництва та розширення сфери послуг.
Проводячи аналіз законодавчої бази з питань місцевого самоврядування, місцевих бюджетів між бюджетних відносин та бюджетного устрою, складається враження, що законодавці не звертають ніякої уваги на наукове обґрунтування даних проблем, ігнорують питання створення ефективного бюджетного планування та своєю бездіяльністю закріплюють існуючу систему розподілу і перерозподілу доходів бюджету, яка в основному ґрунтується на старих методах, про що яскраво свідчать наведені в роботі факти.
Проаналізувавши проблеми місцевих бюджетів України, можна стверджувати, що для подолання ситуації яка склалась в бюджетній системі, а зокрема її низової ланки — місцевих бюджетів потрібно здійснити ряд послідовних кроків вдосконалення правової бази щодо регулювання даного питання:
1.В законодавчих та нормативних актах чітко розподілити компетенції щодо розв’язання конкретних завдань між центральними
органами влади і органами регіонального та місцевого самоврядування.
2.Оцінити ту частини державних витрат, яка фінансуватиметься з місцевих бюджетів.
3.Прийняти новий Закон \"Про місцеві податки та збори, який би розширив перелік місцевих податків та зборів, і ґрунтувався б на принципі стимулювання зацікавленості органів регіонального управління у введенні в дію цих податків. При чому податки і збори повинні встановлюватись на ті об’єкти, на які місцева влада може реально впливати.
4.Визначити податки, які включаються до «податкового союзу»...