Удосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю на прикладі ТОВ "ТПК Трансенерго" з використанням інноваційних методів управління

Зовнішньоекономічна діяльність
ВСТУП

Поряд із проблемами нинішньої ситуації в економіці Україні, нестабільністю проходження політичних процесів актуальними постають питання ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності як на державному рівні, так і на рівні суб’єктів господарської діяльності. Негативні тенденції 2008 р. в економіці України змушують замислитися над їх причинами, наслідками, помилками, та шляхами подальшого руху вперед. Процес входження України в систему світогосподарських зв'язків багато в чому залежить від якості прийняття управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Глобалізація, виникнення нових запитів споживачів, зумовлене створенням сучасних технологій, нових товарів та послуг, загострення конкурентної боротьби та зменшення прибутків компаній вимагають змін від виробників. А саме, застосування нових методів та підходів в управлінні підприємством, забезпечення його стійкими конкурентними перевагами. Так, у більшості наукових праць вітчизняних і закордонних учених все більше звертається увага на те, що багатство та процвітання принесуть принципово нові підходи до прийняття рішень та управління, що посилить переваги та можливості підприємств. Таким чином, практична значимість вказаних проблем і об’єктивна необхідність розвитку зовнішньоекономічних зв’язків в Україні зумовили актуальність теми дослідження дипломної роботи, мету і завдання, предмет та об’єкт дослідження...

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного аналізу можемо зробити такі висновки.
1. Зовнішньоекономічна діяльність пов'язана з проведенням різними господарськими суб'єктами ділових операцій на закордонних ринках. У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (стаття 1), прийнятому 16 квітня 1991 p., зазначено, що: "Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності заснована на взаємовідносинах як на території України, так і за її межами".
2. Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю поділяється на національне управління та багатостороннє регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до цього управління зовнішньоекономічною діяльністю можна подати у вигляді макроекономічної та світогосподарської її частин. Обидві ці частини створюють середовище, в якому самостійним розділом є управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств.
3. Метод управління - це спосіб здійснення управлінської діяльності, внаслідок якої досягаються цілі управління зовнішньоекономічною діяльністю. Методи мають альтернативний характер, можливий їх вибір, заміна одного іншим. Для зовнішньоекономічної діяльності характерні два методи управління – економічний і адміністративний.
4. Управлінська діяльність завжди базується на основних правилах, яких дотримуються керівники і спеціалісти апарату управління в процесі прийняття тих або інших рішень. Ці правила можуть бути декларовані в спеціальних документах або ж бути своєрідною традицією, нормою, звичаєм. Частіше усього має місце поєднання і того й іншого. Можна виділити три рівні принципів зовнішньоекономічної діяльності: загальні, специфічні і національні.
5. Одна з нових концепцій розвитку бізнесу і управління базується на системі реінжинірингу бізнес-процесів (РБП), створеній в 90-х роках XX сторіччя і прийнятої на озброєння багатьма провідними компаніями світу. Родоначальником терміна «реінжиніринг» вважається Майкл Хаммер. За його...