Особливості вивчення самооцінки особистості

Вивчення самооцінки особистості грає значну роль в структурі психологічних знань. І хоча самооцінка, як метод дослідження, дає досить суб'єктивні данні, в структурі особистості вона відіграє важливе значення. Вміння відповідно оцінювати себе - важлива якість кожної особистості. Але інколи людина внаслідок певних причин оцінює себе неадекватно своїм можливостям, що може в майбутньому призвести до небажаних результатів. Тому вивчення самооцінки та її ролі в формуванні особистостi може допомогти виявити наскільки вірно, відповідно своїм можливостям, особистість може себе оцінити. І вже на базі отриманих даних (особливо якщо особистість оцінює себе неадекватно своїм здiбностям) можливо буде встановити чи є це проблемою для даної особистості та виокремити способи її вирiшення.
Обєктом даного дослідження виступає самооцінка та її роль у формуванні особистості.
В даній роботі ми висунули гіпотезу, що самооцінка відіграє певну роль в формуванні особистості.
Для перевірки даної гіпотези було сформульовано мета дослідження: довести, що самооцінка відіграє певну роль у формуванні особистості.
Задачами дослідження було:
1) вивчити наукові джерела з даної теми;
2) теоретично вивчити структуру самооцінки та її роль у формуванні особистості;
3) за допомогою практичної роботи вивчити роль самооцінки в формуванні особистості;
4) на основі отриманих даних зробити висновки.
В теоретичній частині, яка складається з трьох параграфів, вивчалася структура самооцінки, рівень домагань як один з аспектів самооцінки і особливості експериментального вивчення самооцінки. Нами були виокремлені різні підходи до визначення рівнів самооцінки (за У. Джемсом [2, c.86] , за данними психологічного словника [7, c.332], за М. Розенбергом [6, c.68] та іншими). Було встановлено, яку роль відіграє рівень домагань в структурі самооцінки, а також розглянуто декілька різних експериментiв, в яких вивчалася самооцiнка i пов'язаних з цим проблеми.
Методом практичного дослідження було обрано...

Висунута на початку роботи гіпотеза, що самооцінка відіграє певну роль у формуванні особистості, підтвердилася.
Розглядаючи структуру особистості в І розділі даної роботи, ми виявили, що однією з умов формування особистості є самооцінка, яка починає складатися ще у дитинстві. В сучасній психології самооцінка характеризує внутрішній світ особистості, виступаючи в ролі ідеального та реального "образів Я".
Коли мова йде про здібності і можливості особистості, самооцінка виступає в ролі певного рівня домагань.
Щоб виявити яку саме роль відіграє самооцінка в формуванні особистості, вчені експериментально її досліджують. Але вивчення самооцінки має свої проблеми, адже особистість не завжди може адекватно себе оцінити і не завжди бажає давати про себе правдиву інформацію.
Практичне дослідження нашої роботи також підтвердило висунути гіпотезу. Пiсля проведення дослідження, ми виявили як впливає самооцінка на рівень домагань, який проявляється в мотивації на успіх та в мотивації до уникання невдач.
Це дослідження виявило, що люди з високою самооцінкою націлені на досягнення успіху набагато більше, ніж ті в яких самооцінка низька. Але висока самооцінка зумовлює в людей нехтування невдачами, навпаки ж у людей з низькою самооцінкою рівень захисту підвищений.
На початку ІІ розділу ми зауважили, що мотивація характеризує направленість особистості, тому вплив самооцінки на мотивацію дозволено буде перенести і на саму особистість. В практичній роботі було доведено, що самооцінка впливає на мотивацію особистості на успіх і на мотивацію особистості до уникання невдач. Отже, ми можемо зробити висновок, що самооцінка впливає і на формування самооцінки.
Отже, в І частині ми теоретично довели, що самооцінка відіграє такі ролі в формуванні особистості:
1. Характеризує внутрішній світ.
2. Виступає рівнем домагань особистості.
3. Формує відношення дитини до світу і самого себе.
В ІІ розділі ми виокремили роль самооцінки у особистості як ту, що впливає на формування...