Теорія раціональних очікувань

Важливу роль у русі економіки відіграють очікування людей щодо зарплати, цін тощо. Однак теорії, яка б пояс¬нювала, як формуються очікування не було, незважаючи на те що проблема очікувань є багатогранною і суперечли¬вою. Економісти-кейнсіанці взагалі не брали до уваги очі¬кування у своїх моделях, хоча у теорії Дж.-М. Кейнса йшлося про очікувану граничну ефективність капіталу (єдину ставку дисконту, що може зробити дисконтну вар¬тість очікуваних чистих прибутків від капітального акти¬ву рівною його ціні пропозиції, якщо ця ціна не зростає). Монетаристи, зокрема М. Фрідман, сформулювали теорію адаптивних очікувань. Вчені виходили з того, що фірми коригують свої очікування (і дії) з огляду на події, тенден¬ції минулого, а також підтверджень або помилок минулих прогнозів. У такий спосіб оцінюється ймовірна ситуація на ринках товарів, динаміка цін, зміна кон'юнктури.
На таких судженнях ґрунтується теорія адаптивних очікувань, яка домінувала до початку 60-х років XX ст.
 

Отже, ця теорія націлює на ґрунтовне вивчення психо¬логії і поведінки людей, на досягнення органічного зв'язку між макроуправлінням і мікроекономікою. Наукові дос¬лідження Р.-Е. Лукаса дали поштовх розвитку нової галу¬зі економетрики, за основу якої взято теорію раціональних очікувань.