Психологія релігії у концептуальному осмисленні В. Джемса

Тема курсової роботи «Психологія релігії у концептуальному осмисленні В. Джемса».
Психологія релігії сформувалась завдяки зусиллям представників філософії, релігієзнавства, психології, со¬ціології, теології, богослов'я: кожна із цих наук по-своєму вимальовує психологічне поле релігії. Без урахування останнього навряд чи можна зрозуміти особливості психо¬логії релігії. Спроби багатьох учених зарахувати психоло¬гію релігії до будь-якої галузі знань відображають радше професійну орієнтацію автора, аніж пошук істини. Аме¬риканський психолог В. Кларк вказував, що психологія релігії належить частково релігії, частково психології і «часто провалювалась між цими двома стільцями».
Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна зосере¬джується на феномені релігії та її виявах як об'єкті вив¬чення. Визначення предмета психології релігії ускладню¬ється тим, що вчені використовують різноманітні підхо¬ди, які відображають не тільки авторську позицію, а й вплив культурно-історичних традицій, менталітету тощо.
Вільям Джеме (1842—1910) займався дослідженнями у галузях філософії, психології, релігії, цікавився аномальни¬ми станами людської психіки, був професором Гарвардського університету, членом Американської «Національної акаде¬мії наук», членом-кореспондентом Французького інституту, членом Берлінської академії наук, почесним членом Москов¬ського психологічного товариства. У 1884 р. він заснував Американську асоціацію психологічних досліджень, .

У концепції В. Джемса релігія розглядається як вну¬трішній, особистіс-ний стан людини. При цьому особи¬стість не лише усвідомлює граничні можливості свого бут¬тя, а й здійснює прорив до сфери Божественного; посеред¬ником у цьому процесі виступає підсвідомість. Релігія немовби «проростає» з глибини досвіду внутрішніх пере¬живань, які мислитель розуміє як своєрідну діяльність, що сприяє перебудові духовного світу людини, який інтен¬сифікує проблему осмисленості життя. Як наслідок — змі¬нюються не лише помисли, дії людини, а й навколишній світ. Особистість у концепції В. Джемса вивищується до статусу принципу, оскільки людина творить себе, свій життєвий світ усіма своїми вимірами, включаючи сферу підсвідомого. Таке витлумачення релігії розширює межі свідомості сучасної людини до глибинних джерел світобу¬дови, дає змогу по-новому осмислити актуальні питання сучасного людства, пов'язані з проблемами духовності.