ГОЛОВНІ ІДЕЇ ФІЛОСОФІЇЇ Ф. БЕКОНА

Френсис Бекон, син Миколи Бекона, одного з вищих чиновників при дворі королеви Єлизавети, народився 22 січня 1561 р. в Лондоні. У 1573 р. він поступив в Трініті - коледж Кембріджського університету. Через три роки Ф. Бекон у складі англійської місії відправився до Парижа, звідки в 1579 р. із-за смерті батька вимушений був повернутися до Англії. Першим тереном самостійної діяльності Бекона була юриспруденція. Він навіть став старійшиною юридичної корпорації. Молодий юрист, проте, розцінював свої успіхи в юридичної області як трамплін до політичної кар'єри. У 1584 р. Бекон вперше був вибраний в палату общин. Почавши з хльостких опозиційних виступів, він потім став завзятим прибічником корони. Піднесення Бекона як придворного політика настало після смерті Єлизавети, при дворі Якова I Стюарта. Король обсипав Бекона чинами, винагородами, подарували. З 1606 р. Бекон займав ряд досить високих посад (штатний королівський адвокат, вищий королівський юрисконсульт).
Тим часом в Англії настає пора абсолютистського правління Якова I: у 1614 р. він розпустив парламент і до 1621 р. правив единолично. Потребуючи відданих радників, король особливо наблизив до себе Бекона, на той час майстерного царедворця. У 1616 р.
У данній роботі дуде розглянуто філософію Ф. Бекона

Позитивне відношення до сучасних економічних буд взагалі вельми характерний для поглядів Бекона і ряду його сучасників: Бекон виступає за збільшення колоній, даючи детальні поради, які стосуються найбільш "справедливої" і безболісної колонізації; безпосередній учасник економічної політики Англії, він високо відзивається про діяльність торгівельних і промислових компаній; його співчуття викликає особу чесного ділка, ініціативного підприємця; Бекон дає немало рекомендацій відносно найбільш "переважних", гуманних способів особистого збагачення і так далі Протиотрута проти бідності, а значить, проти масової смути і безладів Бекон убачає не лише і не стільки в гнучкій і тонкій політиці (яка його, звичайно, вельми залучає), скільки в економічному припиненні бідності і в збільшенні суспільного багатства. Конкретні чини, що рекомендуються Беконом, — мудре економічне і податкове регулювання, але особливо "відкриття торгівельних доріг", "удосконалення землеробства" і "заохочення мануфактури".
Такі основні ідеї великого мислителя Френсиса Бекона, лорда Веруламського