Інноваційні процеси у системі освіти

Тема курсової роботи «Інноваційні процеси у системі освіти».
Процеси створення, освоєння і застосування ново¬введень все більше поширюються в системі освіти і пе¬дагогічній науці. Конкретно-історична ситуація онов¬лення світу і суспільства, перебудови освіти зумовлює перманентність (франц. permanent — постійний, непе¬рервний) і націленість цих процесів на постійне сутнісне й цілісне оновлення педагогічної теорії і практики.
У зв'язку з цим осмислення інноваційних освітніх проце¬сів вимагає знання основних законів їх перебігу, прин¬ципів управління, структури та динаміки їх розвитку.
 

Усі принципи є елементами комплексної системи ор¬ганізації та управ-ління інноваційними процесами у сфе¬рі навчання і виховання. Вони тісно взаємодіють між со¬бою, що завдяки синергетичному (грец. synergos — той, що діє разом) ефекту посилює дію кожного з них.
У структуруванні інноваційного процесу у сфері управління, попри його начебто глибшу деталізованість, простежується та сама логіка, що й у структуру¬ванні педагогічних інноваційних процесів, яка охоплює як їх стадії зрілості, так і форми, зміст діяльності його учасників.
Багатоваріантність структурування інноваційних процесів стала передумовою відповідної типологізації запропонованих різними дослідниками структур.
Структури інноваційного процесу поєднані між со¬бою не лише горизонтальними, а й вертикальними зв'язками. Кожен компонент будь-якої структури реа¬лізується у компонентах інших структур, оскільки всі вони утворюють єдину систему.
Інноваційний процес за структурою є складним. Часто він не лише структурується на послідовні етапи, а й охоплює кілька проблемно-смислових розгалужень. Тому реалізовувати його належить не одній людині, а групі, іноді масштабним колективам, кожен з яких пок¬ликаний працювати задля досягнення єдиної мети. Для цього потрібно забезпечити ефективний обмін ін¬формацією, тобто налагодити ефективні комунікації, завдяки яким об'єднуються в єдине ціле організаційно складні соціальні структури, до яких можна зарахува¬ти колектив, що реалізовуватиме інноваційну педаго¬гічну ідею. Комунікації бувають вертикальними (між підлеглими і керівниками) і горизонтальними (міжособистісні й міжгрупові). У процесі їх здійснення мо¬жуть виникати різноманітні антиінноваційні інформа¬ційні, комунікативні бар'єри (плітки, дезінформація, провокативне загострення стосунків тощо). Тому ініці¬атори інноваційного процесу мають заздалегідь проду¬мати і змоделювати комунікативні канали і механіз¬ми, стежити за ефективністю їх функ-ціонування, вно¬сити за необхідності корективи, долати збої, дбаючи, щоб кожен...