Інфляція і девальвація: макроекономічні взаємозв’язки та залежності

Тема контрольної роботи «Інфляція і девальвація: макроекономічні взаємозв’язки та залежності».
У роботі проаналізовано систему взаємозв'язків і динамічних залежностей між інфля¬цією та девальвацією на основі емпіричних даних про ці явища, вивчено механізм макроекономічних змін, зумовлених інфляційними процесами та девальвацією на¬ціональної валюти в коротко- і довгостроковому періодах.
Економіка сучасного глобалізованого життя демонструє цікаву систему складних взаємозалежностей і впливів між різними її компонентами та складо¬вими. Мабуть, сьогодні можна говорити про появу нового продукту економіч¬ної, політичної та соціальної глобалізації - економіки світу, що інтегрує націо¬нальні господарства в нову якість, систему нових відносин. Новітня економіч¬на криза продемонструвала, що ці залежності не повною мірою досліджено та описано сучасною економічною наукою, не всі процеси піддаються достовір¬ним прогнозам, оцінкам та ефективному державному менеджменту. Мегаекономічні шоки, що потрясають світ протягом останнього часу, виявили новий вимір економічної теорії та практики, зробили актуальними питання і пробле¬ми, які ще нещодавно не піддавалися предметним дослідженням через відсутність емпірично-дослідної бази. Головні економічні процеси та явища, описані відповідними традиційними економічними категоріями, почали набу¬вати нового змісту. Зокрема, неабиякий інтерес становить макроекономічна проблема, що проявляється у сфері грошово-кредитних відносин і опосередко¬вує зв'язок інфляційних процесів і девальвації національних валют в умовах глобальної економіки.
Проблеми інфляції та девальвації досліджено в економічній теорії дос-татньо глибоко і всебічно, вони є предметом аналізу більшості економічних шкіл минулого та сучасності. Наприклад, в економічній науці теорію інфляції найбільш мотивовано висвітлюють три основні концепції: кейнсіанська тео¬рія інфляції (Дж. М. Кейнс, Б. Хансен), що виникає в результаті надмірного попиту; монетаристська кількісна концепція (М....

Загальна модель макроекономічної взаємодії інфляції та девальвації дифе¬ренціюється за періодами. У довгостроковому періоді зростання середньоріч¬них показників інфляції в межах терпимого "соціального коридору", тобто від 0 до 10% (повзуча, помірна інфляція), відбувається на фоні збільшення довіри до національної валюти та зміцнення останньої щодо провідних валют світу або щонайменше сповільнення темпів її девальвації. Середньорічний приріст, що перевищує позначку 10% (галопуюча інфляція), загального індексу цін, у рам¬ках того самого часового відрізку, спричиняє різке збільшення девальвації на¬ціональної валюти. Короткостроковий період, попри збереження загальної за-кономірності зв'язку, коли зменшення темпів інфляції супроводжується поси¬ленням національної валюти, а їх зростання, відповідно, зумовлює збільшення темпів девальвації, має одну відмінну особливість. Інфляція та девальвація у короткостроковому періоді виявляють відносно невисокий рівень взаємної сприйнятливості, коли "девальваційний вибух" не супроводжується інфляцією з такими самими критичними показниками її зростання.