Види власності: поняття, та їх загальна характеристика

Актуальность теми. Экономічні відносини власності отримують юридичне закріплення у праві власності, що виникає внаслідок правового регулювання певних економічних відносин. Правове регулювання відносин власності є одним з найважливіших напрямків нормативної діяльності держави. За допомогою права держава регулює належність тих або інших об'єктів власності певному суб'єкту – громадянину, колективу, державі; обсяг і зміст суб'єктивних повноважень власника, порядок та форми їхньої реалізації щодо різноманітних об'єктів; засоби правової охорони відносин власності. Сукупність даних правових норм, що регулюють відносини власності, визначають право власності у об'єктивному розумінні. Суб'єктивне право власності визначається законом України «Про власність» від 07.02.91 р. і Цивільним кодексом як врегульовані законом суспільні відносини володіння, користування та розпорядження майном. Володіння – закріплення матеріальних благ за конкретними власниками – індивідами та колективами, фактичне утримання речі у сфері господарювання даних осіб. Користування – отримання з речей корисних властивостей, що дадуть можливість задовольнити відповідні потреби індивіда або колективу. Розпорядження – це визначення власником юридичної або фактичної долі речі. Індивід або колектив здійснює володіння, розпорядження і користування речами (матеріальними благами) у своїх інтересах незалежно від волі та бажань інших людей.
Кожне з даних повноважень власник може передати іншій особі, не втрачаючи при цьому право власності. Так при здачі майна до камери схову володіння їм здійснює охоронець; орендар володіє та користується зданим йому в оренду чужим обладнанням; комісіонер володіє і розпоряджається речами, зданими на комісію. Але ні охоронець, ні орендар, ні комісіонер власниками майна, що знаходиться у їхньому володінні, не стають. Право власності продовжує належати тому, кому воно належало до здачі майна на зберігання, у оренду чи на комісію.
З іншого боку, можливі такі випадки, коли право...

1. Гречко В. В., Зіоменко Ю. І. Констітуційне право на особисту власність – К.: Политвидав України, 1989. – 65 с.
2. Заболотний В. Організаційно-правові основи і особливості функціонування різних форм власності // Політика і час – 1991. – № 13. С. 15-23.
3. Закон України “Про власність” від 07.02.91р. // Юрид. вісник України – 1997. – №11.
4. Закон Украины “Опредприятиях” от 27.03.91 с изм. и доп.
5. Комах Е. Право коллективной собственности в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право – 1997. – №6. – С. 3-7.
6. Майнові права громадян юридичних осіб // Михайленко О. Р. Основи правознавства – К., 1997. – С. 171-181.
7. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право – БЭК, М., 1994. – Т. 1. – 298 с.
8. О собственности в СССР –М.: Политиздат, 1990. – 126 с.
9. Правовое регулирование отношений собственности в Украине // Юрид. вестник – 1997. – №1. – С. 84-89.
10. Правоведение 90 г. – №4 Толстой Ю. К. Собственность и пр. Собственности в условиях перестройки.
11. Приходько И. А. Молодому предпринимателю – М.: Мол. гвардия, 1991. – 189 с.
12. Пронська Г. Правове становище орендного підприємства // Юрид. вісник України – 1996. – №11.
13. Селіванов В. Проблеми трансформації власності права в Україні // Віче – 1997. №6. – С. 86-100.
14. Сиплувий Ю. М. Підприємцям – про захист власності // Юрид. вісник України – 1997. – №16.
15. Система форм собственности переходных обществ // Экономика Украины – 1996. – №6. – С. 54-62.
16. Собственность: право и свобода – М.: ИГПАН, 1992. – 127 с.
17. Суханов Е. А. лекции оправе собственности – М.: Юрид. лит., 1991. – 238 с.
18. Шемякин Л. Конституционное обеспечение прав субъектов права собственности и хозяйствования // Юрид. вестник – 1997. – №2. – С. 62-63.