Загальні закономірності виникнення держави і права

Держава є формою організації суспільного життя, системою соціального управління, що забезпечує цільність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування. Тому виникнення її обумовлено відповідними потребами у зміні його станів, у першу чергу, ускладненням власне соціального життя, якісний стрибок якого виявив неспроможність "первинної демократії" у нових умовах ефективно виявляти, забезпечувати та охороняти загальні інтереси. Виявлення причин виникнення держави багато в чому залежить від того, який соціальний інститут тлумачать як державність, його сутність та призначення. Необхідність виникнення держави здебільше пов'язується із виникненням у суспільстві нерівності серед його членів, його диференціацією на певні соціальні верстви (класи, страти), зміною форми і характеру зв'язків між ними та суспільством, .якісними змінами у суспільному виробництві, свідомості людей тощо. Майже кожна з наведених причин має підхід до державогенезу — класовий, теологічний, патріархальний, договірний, психологічний, насильницький. Наприклад, при класовому розумінні сутності держави як знаряддя класового пригноблення основну причину її виникнення вбачають у поділі суспільства на антагоністичні класи, потреби пануючого класу зберегти і закріпити своє становище придушенням боротьби пригноблених класів за своє визволення від експлуатації. Разом з цим, історія людства має факти виникнення держави у суспільствах, в яких ще не існували класово-антагоністичні протиріччя (стародавньоіндійські, Київське та Новгородське у ранній період їх розвитку, перші держави-міста Двуріччя, китайські держави Шань-Інь і Західне Чжоу, держави майя, інків, ацтеків тощо).
У кожному окремому суспільстві виникнення держави обумовлювалося своєрідним "набором" цих причин, в свою чергу, залежних від особливостей існування попереднього стану суспільства (географічних, кліматичних, етнічних, виробничих і т. ін.). Крім того, виникнення і формування держави — це суспільний процес, який має свою історію та...

1. Агенти Ю.А. Политика, право, мораль.-М., 1982
2. Давид Рене. Основнме правовьіе системи современности.- М., 1982 3. Дробьішевский С.А. Историческое, политическое место организации общества и права: спорные вопросы.// Правоведение.-1991.-№4.
4. Дробышевский С.А. Политическая организация общества й права: историческое место и начало зволюции.-Красноярск: Изд. Краси, ун- та, 1991.
5. Забигайло В.К. Право и общество. Новые проблемм й методи буржуазного правоведения .-К. :Наукова думка, 1981.
6. Зивс С.Л, Источники права.-М.: Наука, 1981
7. Керимов Д.А. Философские основания политико-правовых исследований.-М., 1986.
8. Копєйчнков В.В. та інші. Теорія держави і права. Учбовий посібник .-К., 1995.
9. Кульчар К. Основы социологии й права.-М.: Прогресе, 1981.
10. Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управления .-М., 1987.
11. Лейст 0.3- Сущность й исторические типы права// Вестник МГУ.-Сер. П. Право. -1992.- №1,
12. Лукашева Е.А. Право, мораль, личность. -М., 1986.
13. Социалистическое правовое государство: концепция и пуги реализации.- М.:Юрид. лит., 1990.
14. Знгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности й государства // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. т. 21. Гл. 1. Избр. произвед. -М.,1985.