Формування позитивних моральних якостей та виховання доброти, чуйності та милосердя у дошкільному віці

Як свідчать психолого-педагогічні дослідження, вже у дошкільному віці спостерігаються прояви егоїстичності, байдужості, неуважності до емоційного стану іншої людини. Тільки десять-двадцять відсотків старших дошкільнят готові виявити доброту, чуйність та милосердя до слабших за себе, без зовнішніх спонукань надати допомогу, добровільно розділити чиїсь труднощі (О.Л.Кононко). Вивчення гуманних якостей дітей свідчать, що лише частині дітей притаманні тактовність, доброзичливість, безкорисливість, співчутливість. Значна частина дітей повсякденно не виявляє турботи, піклування, не надає допомоги тим, хто її потребує, не співпереживає (О.М.Пархоменко). Суспільний та педагогічний досвід показує, що сьогодні назріла необхідність включення у навчально-виховний процес дієвої системи морально-етичного виховання підростаючого покоління, внутрішнім ядром якої має бути формування загальнолюдських цінностей – доброти, гуманності, милосердя, толерантності, чуйності – морально-психологічних якостей, які є фундаментальними характеристиками людини як соціальної істоти.
Таким чином, соціальна значущість та недостатня розробленість теоретичних і прикладних аспектів проблеми доброти, чуйності, милосердя та їх розвитку у дітей дошкільного віку зумовили вибір теми нашого дослідження.
Мета роботи полягає у дослідженні особливостей формування позитивних моральних якостей та виховання доброти, чуйності та милосердя у дошкільному віці.
Об’єкт дослідження – процес формування позитивних моральних якостей доброти, чуйності та милосердя у дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження - зміст, засоби і методи формування позитивних моральних якостей доброти, чуйності та милосердя у дошкільному віці.
Гіпотеза дослідження. Формування позитивних моральних якостей доброти, чуйності та милосердя у дітей старшого дошкільного віку буде більш ефективним за умов упровадження в виховний процес ігрових та корекційних засобів, бесід та вправ.
Для досягнення мети і гіпотези дослідження було поставлено...

У курсовій роботі здійснений теоретичний аналіз проблеми виховання доброти, чуйності, милосердя та співчуття, проведене експериментальне дослідження особливостей її розвитку у дошкільному віці, обґрунтовано психолого-педагогічні чинники, які визначають цей розвиток на даному етапі онтогенезу, розроблено й представлено результати апробації комплексної програми формування доброти, чуйності та милосердя у дошкільному віці.
1. Логіко-історичний аналіз проблеми доброти, чуйності та милосердя у відповідних наукових працях дозволяє констатувати, що сутнісний зміст цього морально-психологічного феномену може бути розкритий і конкретизований шляхом звернення до понять «жалості», «співстраждання», «морального почуття», «симпатії», «вчування», які розроблялися у релігійних вченнях, філософії, етиці, естетиці до ХІХ століття, та категорію «емпатії», що стала об’єктом дослідження психологічної науки, починаючи з ХХ століття.
2. У руслі нашого дослідження доброти, чуйності та милосердя визначаються як морально-психологічні якості особистості, що характеризують ставлення людини до інших людей і виявляються в емпатійності (здатності людини безпосередньо відчувати психологічний стан іншого та адекватно відгукуватись на нього, намагаючись полегшити або розділити його через вияв співчуття та співпереживання), доброзичливості (здатності людини виражати добре ставлення, приязнь), тактовності, ввічливості (умінні поводитися з іншими обережно, не ображаючи та не принижуючи їхню гідність, проявляти люб’язність, чемність, дотримуватись суспільних правил поведінки) та турботливості, наданні практичної допомоги (уважності до потреб інших людей, прояву піклування про них).
3. Розвиток доброти, чуйності та милосердя в онтогенезі відбувається поступово і залежить від соціальних і культурних умов, у яких живе і виховується дитина, досвіду спілкування, якого вона набуває. У розвитку чуйності кожний віковий період є важливим. Однак саме дошкільний вік, як час становлення моральної...