Забезпечення дисципліни і законності в ОВС

Законність і дисципліна – основні умови існування будь-якої демократичної держави, її обов’язкові риси. Вони невід’ємні одна від одної. Законність можлива тільки при суворому дотриманні дисципліни усіма фізичними і юридичними особами, а дисципліна, в свою чергу, обумовлюється рамками закону. Словник визначає законність як загальноприйняте, усталене правило співжиття, норму поведінки, що охороняється законами, а дисципліну – як твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов’язковим для всіх членів даного колективу; розпорядок. У загальнотеоретичному розумінні “законність” розглядається як специфічний державно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується загальнообов’язковість юридичних норм у суспільстві і державі. Її суть полягає в обов’язковості виконання приписів правового характеру.
В юридичній науці під законністю розуміється неухильне виконання законів та відповідних їм інших нормативних актів органами держави, посадовими особами, громадянами та громадськими організаціями. У сфері функціонування виконавчої влади, у діяльності органів державного управління ця вимога проявляється особливо суворо. Вона міститься у багатьох нормативних актах, починаючи з Конституції України, і формулюється, як правило, згідно із законом і заснована на ньому. Юридичні норми є обов’язковими для всіх і доти, поки вони не змінені, або не відмінені, всі державні і недержавні структури, їх представники, формування громадськості, громадяни України та іноземці зобов’язані суворо їх дотримуватися. Це означає, що законність обов’язкова для всіх елементів держави. Вона також є обов’язковою умовою, що забезпечує безперешкодну реалізацію прав громадян, громадських утворень на самовираження і вільний розвиток.
Зовні законність виражена в законодавстві, під яким прийнято розуміти систему правових актів, в яких норми права знаходять своє зовнішнє відображення. Законність – це перш за все наявність достатньої кількості юридичних норм високої якості, а потім їх суворе дотримання...

Нормативна база:
1. Конституція України. – Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 26 червня 1996 року. Київ, Юрінком, 1996 р.
2. Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р.
3. Закон України "Про Президента України" від 5 липня 1991 р.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Науково-практичний коментар. //К. - 1991.
5. Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996р. //ВВР-1996. №47.
6. Закон України "Про прокуратуру" від 5.11.1991р. //ВВР-1992№4.ст.14.
7. Закон України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 01.12.1994р. // ВВР - 1994 № 52 ст.
8. Закон України“Про захист прав споживачів” від 15 грудня 1993 р.

Література:
1. Бахрах Н. Д. Административное право: Часть общая. М., 1993
2. Колпаков В.К. Адміністративне право України. К.:1999.
3. Адміністративне право України. За ред. проф. Битика Ю.П. – Х.: 2000.
4. Право України. – №12, 2004 р. ст. 61-63.
5. Котюк О.В. "Основи держави і права", К., ВЕНТУРІ, 1996. – 207 с.
6. Комаров С.А., Малько А.В., "Теория государства и пра¬ва", М., Норма, 2000. – 440 с.
7. Копєйчиков В.В. "Загальна теорія держави і права" , К. Юрінком, 1997. – 317 с.
8. Марченко М.Н. Общая теория государства и права. М.: Зерцало, 2000р. – 611 с.
9. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Нариси теорії права. К. – Видавництво „Книга”, 2004 р., 374 с.
10. Скакун О.Ф. „Теорія держави і права”. – Підручник. – Харків, „Консум”, 2001 р. – 656 с.
11. Битяк Ю.П. Адміністративне право України – Харків, 2003
12. Коваль Л.В. Адміністративне право України: Курс лекцій - К. 1998.
13. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. -2-ге вид., допов. - К. Юрінком Інтер, 2000. - 752 с..
14. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие.- Х.: ООО «Одиссей», 1999. – 224 с.