Планування росту продуктивності праці з факторами.

Вступ
Економіка України в останньому десятиріччі ХХ століття зазнала суттєвих змін у зв'язку з переходом від адміністративно – командної системи господарювання до ринкових відносин. Це вплинуло на всі економічні процеси, в тому числі на ставлення до праці і управління.
Кожне покоління людей формує своє ставлення до праці на основі накопичених знань, досвіду попередніх поколінь і прагне створити щось своє, нове. Тому продуктивність праці , що становить один із основних показників результативності розвитку економіки, циклічно змінюється як під впливом оновлення трудових ресурсів, так і під впливом технічного прогресу.
Кожний історичний етап розвитку економіки країни характеризується відповідним рівнем продуктивності праці . Цей рівень формується під впливом політичних, економічних, технічних і соціальних факторів. Продуктивність праці на промислових підприємствах України у порівнянні з 1990 р. різко знизилась. Це вплинуло на рівень життя працівників. Однак, незважаючи на низький рівень продуктивності праці і, як наслідок, неефективне використання робочої сили, підприємства недостатньо приділяють увагу вирішенню цієї проблеми. Продуктивність праці є не тільки ознакою ефективної роботи підприємства , раціонального використання ресурсів, а також і його конкурентоспроможності.
Ринкові відносини в Україні формуються на основі вітчизняного і світового досвіду управління і досягнень у розвитку науки управління. З огляду на складність ситуації в Україні, коли вітчизняні підприємства повинні адаптуватися до нових відносин та інтегруватись у світову систему, методи управління повинні забезпечити перехід до ринкових відносин з найменшими втратами для суспільства. Однак цього не відбулось. Економіка України опинилася в глибокій кризі. Країна зазнала суттєвих матеріальних і моральних збитків, які проявились у скороченні національного доходу, обсягу виробництва продуктів і послуг, зростанні безробіття, бідності. Протягом тривалого часу іде...