Дія нормативно-правових актів

В співдружності незалежних країн основним, домінуючим видом джерел права є нормативно-правові акти.
Під нормативно-правовим актом розуміється письмове рішення уповноваженого органу правотворчості, що встановлює, змінює або відміняє правові норми і як правило містить їх викладення. У відповідності з істинно демократичними принципами правотворчості його суб’єктами виступають різні органи держави, уповноважені державою суспільні організації або безпосередньо народ, населення республіки, збори трудящих. Типовими прикладами нормативно-правових актів є конституція, закон про міліцію, закон про міністерство юстиції, закон про адвокатуру, кодекси, накази, постанови, рішення і інші офіційні акти державних органів про встановлення, зміну або припинення окремих правових норм. До нормативно-правових актів відносяться статути і інші рішення суспільних організацій, які зачіпають правові відносини.
Всі нормативно-правові акти характеризуються слідуючи ми загальними ознаками:
1. Нормативно-правовий акт створюється в результаті правотворчої діяльності компетентних органів держави або всенародним волевиявленням (референдумом). Правотворча діяльність являє собою державну діяльність яка заключається в виданні норм права, а також в їх удосконаленні і відміні застарівших правових норм.
Правотворчість - це діяльність направлена на підготовку, видання і удосконалення нормативно-правових актів. Вона має дві основні форми – безпосередню правотворчість і звичайну правотворчість.
Безпосередня правотворчість здійснюється в результаті проведення референдумів, які в конституційному порядку приймають або не приймають поставлені державною законодавчою владою нормативно-правові акти на голосування. Звичайна державна правотворчість виражається в встановлені, зміні або припинені норм права у визначеному законом порядку. До неї відносяться також нормотворчість суспільних організацій, яка санкціонується державою. При цьому норми, які створюються суспільними організаціями набувають якості і...

1. Конституція України. К., 1996
2. Копейчиков В.В. Механизм советского государства. – М., Юрид. лит. 1971 год.
3. Теория государства и права./ под ред. Копейчикова В.В. – К., 1994 год.
4. Общая теория права и государства, учебник под ред. В.В.Лазарева. М., Юрист 1994 год.
5. Зивс С.Л. Источники права. – М., Мысль, 1981 г.
6. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 1982 г.
7. Давид Рене Основные правовые системы современности. – М., 1988 г.
8. В.В.Лазарев, И.П.Левченко. Правоприменительная деятельность органов внутренних дел. М., 1989 г.
9. Н.Б.Толкачев, А.Г.Хабибулин. Органы внутренних дел в механизме обеспечения личных конституционных прав и свобод граждан. М., 1996 г.
10. М.М.Ибрагимов. Милицейская єтика и проблемы нравственого воспитания сотрудников ОВД. К., 1994 г.
11. Я.Ю.Кондратьев, И.П.Голосниченко Научно-практический комментарий к закону Украины «О милиции» К., 1995 г.
12.Сурилов А.В. Теория государства и права.- К., 1989. 14.Теорія держави і
права, навчальний посібник.- К.,