Особа злочинця при вчиненні корисливих злочинів

Становлення і розвиток особи залежать від багатьох факторів, що впливають на людину з перших і до останніх днів її життя. Зовнішній вплив і внутрішні передумови формують характер не безпосередньо, а переломлюючись через життєдіяльність індивіда. Широко відомий афоризм Гегеля:» Людина є не що інше, як ряд її вчинків».
Злочинна діяльність у будь-якому напрямку – і як особливий вид людської активності, і як розбещення звичайних типів діяльності – діє на особистість правопорушника подвоєно: по-перше, тим, що деморалізує суб’єкт, і по-друге, тим, що наступне покарання істотно змінює соціальний статус засудженого.
Але мова йде саме про злочинну діяльність, а не про будь-який злочин. Тільки діяльність є вихідною одиницею психологічного аналізу особистості, а не дія і не операції. Отже, цілеспрямована, усвідомлювана, спрямована єдиним мотивом поведінки, діяльність, що складається із системи злочинних дій, формує особистість, а не окреме діяння, що має склад злочину, але віднесене до іншої діяльності, яка за своїми мотивами і засобами їх реалізації в цілому злочинною не є. Таке випадкове відхилення у загальному потоці соціально підтриманої поведінки не відображає особистість і не формує її.
Корислива злочинна діяльність є не тільки функцією гіпертрофованої споживчої активності, але й визначальним її фактором. Споживання із задоволення особистих життєвих потреб перетворюється на найголовнішу потребу, самоціль. Особисте збагачення стає метою, заради досягнення якої користолюбець не зупиняється перед порушенням кримінальних законів.
Індивідуалізм легко переростає в егоїзм, здатний перетворити людське суспільство на зграю дратівливих мавп. Особливо якщо це суспільство не має чітких та сталих моральних ідеалів.
Деформація особистості корисливого злочинця здійснюється у двох взаємопов’язаних напрямках:1) перетворення мотивів у риси особистості і 2) де соціалізації особистості.
Перший напрямок проходить у процесі багаторазового повторення визначених злочинів ( крадіжки,...

1. Криминология: Учебник / Под ред. В.Н. Кудрявцева и В.Е.Эминова. 2-е изд. - М.: Юристь, 1999. С.678.
2. Савонюк Р. Соціолого-правове дослідження, або думки засуджених. // Право України - 1999 - № 7 – С. 79.
3. Ущаповський В. Тіньова економіка як інфраструктура організованої злочинності: сутність, тенденції розвитку, кримінально-правові проблеми. // Право України. – 2000 - № 2 – С.62.